3

Ранок настав зовсім несподівано – неначе на вулиці зненацька хтось увімкнув сонце. Та Грицька, на диво, батьки не поспішали піднімати з ліжка… Може сьогодні вихідний? Він уважно прислухався – ніяких ознак жодної живої душі! Невже вони ще сплять? Чи… Від однієї думки в хлопчика спиною прокотилася холодна хвиля страху. А не могли вони піти, залишивши його вдома самого?

Грицько умить розпрощався з залишками сну, підкинувся й побіг на кухню – там нікого! Більше того, мама не приготувала, як завжди, сніданок та не залишила його на столі… Такого безладу він давно не бачив – на тому столі вільного місця не було, неначе вчора й справді було свято і ціла купа брудного посуду тепер займала не тільки весь стіл, а й рукомийник, поверхню шафки поряд із ним, а кілька тарілок та горщиків нагромадилися на підвіконні, сформувавши дивну пірамідку, яка з останніх сил трималася на чесному слові…

Як таке могло бути? Грицько добре пам’ятав, що в вечорі, коли він уже майже засинав, мама щось прибирала, готувала, бо їй сьогодні треба було якомога раніше на роботу… Невже потім, коли хлопчик міцно заснув, тато повернувся з гостями й вони всю ніч святкували без нього?! Від однієї думки про таку несправедливість на очі наверталися сльози… З цим неподобством треба було щось негайно робити!

Тихенько, навшпиньках, дитина підійшла до кімнати батьків та зазирнула у ледь прочинені двері… Так, він добре пам’ятав, що дітям не місце у батьківській кімнаті, та зараз був саме той випадок, коли йому ну дуже-дуже була потрібна їхня допомога!

Від побаченого Грицько розкрив рота, а потім на повну розчинив двері батьківської спальні. Нікого! Ліжко було обережно заслане, неначе батьки й не лягали…

Може вони сховалися? Раніше, коли вони гралися в хованки, з хлопчиком уже відбувалося схоже внутрішнє хвилювання, яке піднімалося з самісіньких глибин його єства, а серце так і скочувалося в район п’ят. Тоді батьки обіймали його і запевняли, що він абсолютно даремно нервує, бо вони ніколи не залишать його на самоті. І ось – знову йому збрехали!

Під ліжком нікого не було. Така саме картина спостерігалася й за шторами. У кімнаті необстеженим залишилася лише велетенська шафа-купе, у якій зберігався батьківський одяг. Якось Грицько заліз всередину цієї скарбниці дорослого життя, та одразу був покараний, що викликало певні сумніви у виправданості повторення цього досвіду. Проте внутрішня паніка штовхала дитину на якісь дії.

Порозмірковувавши й провагавшись з хвильку, він нарешті прочинив дверцята – всередині шафа була порожня! Неначе її тільки-но доставили з магазину…

Хлопчик у мить вибіг з батьківської спальні й, ні на що не звертаючи уваги, відчинив двері квартири. З коридору доносилася чиясь розмова – уже легше, бо, виявляється, він не залишився один у всьому світі! Обережно, створюючи якомога менше шумів, Грицько тихенько пішов на голоси, розмірковуючи, коли саме слід просити по допомогу…

Звісно, все виявилося гірше, ніж можна було очікувати – це Тарас із двома друзями знову обмальовували стінки коридору й гучно реготіли, влучно коментуючи черговий шедевр. Краще було б залишатися в квартирі. І як не старався Грицько йти беззвучно, майже одразу був викритий. Тепер дійсно – допомога йому б не завадила!

• Ти диви, хто до нас завітав! – розпочав довгаль, ім’я якого Грицько не знав.
• Це ж його мама нас постійно лає! – оживився Тарас, ухопивши хлопчика за комір сорочки.
• Вона просто не розуміється на сучасному мистецтві! – почав гоготати третій, якого звали Марк.
• Малий, а ти ж розумієшся на мистецтві? – з якоюсь занадто підозрілою проникливістю і лагідністю спитав Трас, схилившись майже до самого вуха дитини.

Звісно, Грицько нічого не відповів – він просто заціпенів від страху.

• Чому мовчиш? – не зупинявся Тарас.
• А ми йому трохи допоможимо! – таким саме лагідним голосом додав Марк.

У ту саму мить Грицько майже підплигнув, відчувши доволі болячого копняка…

Що це за наполегливий звук почав перекривати звуки? Чому хлопці і під’їзд почали танути, неначе в тумані… Нарешті Грицько розплющив очі – то все йому лише наснилося! А цей мелодійний, та до нестями гидкий звук – сигнал будильника!