6. Екзорцист.

Все, що відбувалося далі, для Марії стало суцільною вакханалією.

Карина почала поводитися вкрай дивно. То сміялася, то голосно кричала й пищала, то тикала дулі, а то й поготів бігала навколо Всеслава, наче він — головний кумир її життя, а вона його віддана фанатка... Та найдивнішим було те, що Слава стояв і дивився в одну точку ніби зачарований...

Поведінкою дівка цілком була схожа на справжнісіньку божевільну й привернула увагу багатьох людей. Усім було смішно спостерігати цю картину — багато хто сміявся, і навіть Наталя! Й тільки одній Марії це все не здавалося кумедним, а лякало її.

Привороти вона вважала нісенітницями й не вірила в них. Одначе нині навіть і в це повірила...

В якусь хвилину руданка подумала, що це дурний і глибокий сон. Але... Надто реалістичними були відчуття та емоції і їх неможливо було контролювати... Проте Марійка воліла б, аби все це виявилося сном. Їй не хотілося вірити, що все, що відбувається — це правда... Занадто безглуздою була поведінка її коханого, а Карина здавалася вельми очманілою та ненормальна.

Руда у червоному аж свої вказівні пальці переплела з середніми й благала у неба, щоб уся ця дивина припинилася.

Та ні — далі все лише ставало дедалі гірше...

З натовпу раптово виникла дівчина в костюмі відьми з ковпаком на голові, яка кількома хвилинами раніше переплутала з кимось Марію та налякала її... Але, як виявилося, то ще були квіточки. Нова репліка відьми ще більше налякала руду боягузку:

— Вона бреше! Вона не відьма! А от я справжня відьма! А тому можу запевнити всіх, що у цих двох... вселилися біси! Я зчитала їхню ауру... А тому негайно викликайте екзорцистів! — поважно й виразно, навіть дещо урочисто, виголосила чаклунка, одяг якої повністю був чорним.

Марія не любила чорний колір. Саме тому намагалася одягатися завжди в яскраве вбрання. Але сьогодні вона опинилася не в тому місці, та не в той час, а тому люди в чорному та дивні, навіть абсурдні, події вганяли її в нечуваний передпанічний стан.

В її голові паморочилося й втямити що-небудь було важко. А все тому, що видовище було "ще те"!

Спершу якийсь брюнет, з напнутим на самі очі каптуром, почав танцювати танець... О так — з бубном! А потім від цих танців... Славко знепритомнів...

Марія хотіла кинутися до його, аби допомогти, бо любляче серце не могло інакше. Але чиїсь руки, напевно Наталі, її зупинили.

І правильно зробили! Бо те, що побачила руда панна далі ледь її до зомління не довело...

Якісь люди у плащах вийшли з натовпу та почали кружляти площею. І неочікувано всі стали на одне коліно в один ряд і з-під плащів витягнули троянди...

Марія лише тепер озирнулася й збагнула, де вона знаходиться. І виявила, що чомусь не всі погляди спрямовані на центр площі — деякі зависли на ній самій! 

А потім взагалі почало коїтися щось неординарне. І замість жаху, яким дихала до цього моменту Марійка, дівчина отримала лише шоковий стан.

Екзорцист почав співати серенаду про кохання! А потім, водячи руками над лицем Славка, голосно, щоб усе місто почуло, сказав такі слова:

— О так, відчуваю! Цей парубок приречений!.. І без душі... Бо його душу забрала — вона!

Одна секунда й палець екзорциста вказав на неї — на Марію, а люд позаду дівчини почав перешіптуватися...