— Відтепер ви працюватимете безпосередньо при мені. Мені потрібна людина, яка знає палац, уміє організовувати роботу прислуги й здатна самостійно вирішувати питання, що не потребують втручання ради.
— Але у вас уже є розпорядник королівських покоїв.
— Є.
— І управитель.
— Є.
— І кілька секретарів, які, наскільки мені відомо, чудово справляються зі своїми обов’язками.
— Ви провели доволі ґрунтовне дослідження мого оточення.
— Я просто знаю, як влаштований палац, ваша величносте.
Рейдар відкинувся на спинку крісла.
— Тоді вам буде нескладно зрозуміти, чому я хочу, щоб ви працювали ближче до мене.
— Боюся, мені все ще бракує деяких відомостей.
Він уважно подивився на мене.
— Ви не боїтеся ставити запитання королю?
Я замислилася.
— Боюся, ваша величносте. Але це не означає, що я перестану їх ставити.
Кілька секунд він мовчав.
Потім кивнув, наче моя відповідь його цілком задовольнила.
— Мені подобається ваша прямолінійність, Ельдаріє. Однак вам варто пам’ятати, що не кожне запитання доречно ставити в присутності сторонніх.
— Я це розумію.
— Добре.
Він узяв зі столу інший документ.
— Щодо сьогоднішнього прийому, то тут сталася помилка.
Я відразу насторожилася.
— Яка саме, ваша величносте?
— Вам не слід було доручати обслуговування гостей. Це розпорядження віддав пан Тарвен, не погодивши його зі мною.
Я не змогла приховати здивування.
— Але він сказав, що це пов’язано з моїм переведенням.
— Ваше переведення не має жодного стосунку до обов’язків прислуги під час прийому.
Я відчула, як роздратування, що накопичилося за останні кілька годин, поступово змінюється полегшенням.
— Отже, мені не доведеться прислуговувати гостям?
— Ні. Ви відповідатимете за організацію роботи в королівському крилі й будете присутні на вечірньому прийомі, якщо знадобляться ваші послуги.
— Це вже входить до моїх обов’язків, ваша величносте.
— От і чудово.
Він знову усміхнувся.
Я подивилася на нього, намагаючись зрозуміти, чи справді він не помічає суперечності у власних словах.
— Перепрошую, ваша величносте, але я все ж хотіла б уточнити одну річ.
— Звісно.
— Якщо ви вирішили перевести мене на нову посаду, чому мені не повідомили про це заздалегідь?
Рейдар на мить замислився.
— Тому що рішення було ухвалене сьогодні вранці.
— І ви не могли попередити мене до того, як розпорядження надійшло до пана Тарвена?
— Міг.
Я кліпнула очима.
— Тоді чому не попередили?