Розділ 29: Вирок

Був ранок. Леонора сиділа в кріслі та дивилась в стелю. Світло Селени, що пробивалось крізь вікно, осідало на її обличчі та плечах. Скоро треба було на суд, але все всередині пручалось цього. Вона хотіла врятувати чоловіка, але не вірила, що здатна на це.

Леонора повільно встала. Суглоби ломило від втоми - не спала всю ніч. Під очима темні кола. Вона собі такого ніколи не дозволяла, але цього разу її сувора дисципліна дала збій. Леонора і подумати не могла, що її внутрішні установки були настільки ламкими.

В неї під рукою був лише один козир. Це все, що вона могла запропонувати для допомоги своєму чоловікові. Леонора підійшла до свого робочого стола та підняла папку паперів - це її розгромна стаття проти Еко-транс, яку вона готувала до публікації після того, як Ренгард їх би засудив. Але нажаль вони випередили Ренгарда. Біті Брейкер випередив його.

В статті було не настільки багато якісного компромату, як хотілось. Більше ніж на половину цей текст був зітканий із емоційних епітетів та звинувачень. Леонора хотіла натиснути на емоції читача. В суді не повелись би на таку лобову маніпуляцію. Але втрачати було нічого, тому вона взяла папку із собою.

***

- Вийдіть до нас, будь ласка, - сказав суддя Віскот. - Ми готові вас вислухати.

Сурдоперекладач все їй пояснив. Леонора кивнула, встала та попрямувала до трибуни. Проходячи мимо Біті, вона навіть не поглянула на нього. Її перекладач йшов слідом.

Ренгард вчепився руками в решітку, почав тяжко дихати. Піднявся тиск. Він був радий, що дружина прийшла йому допомогти, але боявся, що Біті знову своїми хитрощами зможе її підставити. Йому хотілось придушити його. І хоч це зазвичай для нього не властиво, але позбавитись від цього агресивного почуття він не міг.

Адвокат вперся руками в стіл, щоб не падати. Понюхав плече - одяг пахнув перегаром. Це було погано. Місцевий бренді був дуже вонючим , хоч і смачним. Потрібно було прискорюватися, щоб його стан не розкрили.

- Пані Нолган, - почав він, - ваш чоловік зізнався мені та моїм колегам, що у вас є розгромна стаття проти Еко-транс.

- Яке це має відношення до нашого сьогоднішнього засідання? - спитав суддя Віксот.

- Хай вона відповість на питання. Може здатись, що ми відходимо вбік, але це важливо.

Отримавши це прохання від перекладача, вона дала свою відповідь. Жести були чіткі та агресивні.

- Вона каже, що це правда, - передав перекладач. - В неї є ця стаття.

- Добре, - кивнув адвокат. - Як мені сказав сам пан Ренгард Нолган, ця стаття писалась не тільки його дружиною, а й уже відомим нам Фертіганом Гелісом.

- Вона каже, що це також правда. Дві з восьми сторінок написав сам Фертіган. У неї навіть є його підпис.

Адвокат поглянув в стелю та продовжив:

- Якась дивна виходить справа. Фертіган Геліс одночасно копав і під Еко-транс, і під чоловіка Леонори, своєї колеги. Який він в нас багатогранний.

- Та на біса він нам здався? - обурився суддя Віскот.

Суддя Алора поклала йому руку на плече.

- Заспокойся. Хай закінчить свою думку.

- Просто мені здається, що сторона захисту відтягує час та заплутує нас зайвими деталями.

Пальці адвоката почали бігати по паперам. Біті дивився на нього зі зневагою. Чекав можливості дати удар у відповідь. Поки той щось там крутився перед суддями та присяжними, Біті вже побудував в голові чітку стратегію. Але треба було ще вичекати. Надто рано.

- У мене на руках є довідка від поліції адміністративно округу, - сказав адвокат. - Дактилоскопічна експертиза квартири Фертігана Геліса знайшла кілька відбитків пальців чоловіка на ім'я Моран Перро. Також на дивані жертви були знайдені кілька потових плям, які також належали цій людині. Кислотно-білковий аналіз це підтвердив буквально десять годин тому. Можна точно стверджувати, що пана Геліса вбив Моран Перро.

Суддя Віксот вперся кулаком в підборіддя. Він хотів скоріше перейти до суттєвих фактів. В нього росла особиста відраза до цього адвоката.

- Ну й що? - роздратовано спитав суддя. - Ми досі ходимо десь далеко.

- Всім відомо, що Моран Перро - це друг Біті Брейкера. Вони багато часу проводили разом. А ще, Моран Перро якимось чудом нещодавно опинився прямо біля дому мого підзахисного.

Зацікавлений погляд судді Алори давав зрозуміти адвокату, що він не марно гає час. Його крючок вдало її зачепив. Залишалось лише не збавляти хватку. Сп'яніння додало йому куражу та впевненості.

- І його було вбито, - заговорила Алора. - Це ми знаємо. Мені справді все це здається захоплюючим, але я погоджуюсь із суддею Віксотом. Давайте вже перейдемо ближче до суті.

- Хоч це і опосередковані докази, але вони вже мене наштовхнули на припущення, - сказав адвокат. - Пан Біті Брейкер та його товариш Моран Перро слідкували за Ренгардом Нолганом. Самі робили знімки. Вбили Фертігана Геліса та підставили все так, наче він причетний до цієї справи. Вдумайтесь, Фертіган Геліс не робив ті фотознімки, це факт! Біті Брейкер точно знав це і навмисне збрехав судовій комісії! Це не вибілює мого підзахисного, але підриває чесність та справедливість всього цього розслідування.

Після цих слів, зал мов затягло мороком. Всі замовкли. Судді переглянулись. Положення, в якому розглядалась справа із фальсифікованими доказами, ставило під загрозу весь судовий процес. Хоч це й було лише припущення, але навіть цього було достатньо щоб все зіпсувати.

- Перерва півгодини, - сказав суддя Віксот. - Зустрінемось у другому раунді.

***

Двері туалету розкрило від штовхання плечем. Біті завалився всередину. Підійшов до раковини. Обливав холодною водою гаряче обличчя. Легше не ставало. Той клятий адвокат точно був не звичайним державним службовцем, що годувався з бюджету. Реальний профі, і це було дуже погано.

- Як тебе розчавити?! - процідив під носа Біті.

Та тактика, яку він будував ще п'ятнадцять хвилин тому, вже нікуди не годилась. Треба було все змінювати. І робити це швидко, бо якщо судді оголосять повторну перевірку доказів, це не просто затягне справу, а ще й поставить під удар Біті.