Біті пройшовся долонею по волоссям. Підіймаючись по сходам, він будував в думках найбільш влучні слова, щоб переконати судову комісію в необхідності зустрічного позову на Ренгарда Нолгана.
На руках, в папці були всі потрібні докази. Після зізнання того бідолахи, Біті вдалось навести довідки в правильному напрямку та зібрати всі необхідні дані про Секундантів та їхній зв'язок із Нолганом.
Основною проблемою було те, що суд вже кілька днів розглядав його позов на Еко-транс, так що анулювати його, а потім ще й подати зустрічний - це майже неможлива задача. В таких гучних справах навіть великі юридичні фірми далеко не завжди справляються.
Але Біті був готовий до всього. Власний юридичний відділ Еко-транс вже зробив за нього всю потрібну роботу. Він був лише представником компанії.
Ось і потрібний поверх. Кабінет судової комісії був в кінці коридору. Проходячи повз людей в чорних дорогих костюмах, Біті розумів, що ніяк від них не відрізнявся зовні. Але всередині це була зовсім інша людина. Біті Брейкер приховував своє безжальне нутро. Відчував себе кращим за інших.
Раптово дві руки схопили його за плечі ззаду. Від них йшов серйозний холод, тому Біті відразу зрозумів, що це був Аморф.
- Я відчуваю, як ти радієш, - сказав він. - Будь ласка, не роби помилок. Це все закінчиться дуже погано. Я благаю.
- Все закінчиться погано, якщо цей вилупок закриє мою компанію, - сердито, але тихо відповів Біті, щоб не привертати увагу людей навколо.
- Ти зовсім не розумієш, що робиш. Справа не в компанії. Всі твої знайомі можуть постраждати.
- Це ти не розумієш. Якраз таки справа в компаніях та грошах. Це стосується моєї компанії і моїх грошей. Якщо я їх втрачу, то тоді точно не зможу нікого захистити.
Біті прискорився та, діставшись нарешті до потрібних дверей, відчинив їх. За столом сиділи п'ятнадцять чоловік. Всі вони були екстрено зібрані, щоб вислухати його. По їхніх обличчях було добре видно, як вони були невдоволені цим зібранням. Вважали це безглуздою тратою часу. І саме страшне, вони були сильно упереджені до будь-яких слів, що їм приготував Біті. Пробити таку непроникну стіну було непросто.
- Так, - заговорив один із присутніх, - пане Біті Брейкер, ви представляєте інтереси компанії Еко-транс та збираєтесь подати акт на ануляцію позову Торон-Транс. Враховуючи, що ви зацікавлене обличчя, ми повинні вас попередити, що перед проведенням комісії, во повинні були підписати зобов'язання у несенні відповідальності за маніпуляції та відтягування часу виконання правосуддя. Звинувачення висунуті паном Ренгардом Нолганом проти вашої компанії надто серйозні і подібні кроки з вашого боку можуть розглядатися нами, як спроба втекти від покарання.
Біті ввічливо кивнув.
- Так, я прекрасно розумію, - він простягнув документ із підписом. - Ось моя згода. Підпис зроблений десять хвилин тому у присутності конвоїрів.
Члени комісії розглянули бігло документ та відклали його в бік. Видно, що це була чиста формальність і ніхто серйозно ні з чим тут не ознайомлювався. Хоча, у випадку поразки, планетарна поліція точно використала б цей документ, щоб відправити Біті у в'язницю на строк, в десять разів більший, ніж очікуваний.
- Добре, - сказав член комісії, - тоді почнемо.
Біті неспішно став розкладати свої документи на столі. Там було багато компромату. Купа жорстких фактів про Секундантів та їхній зв'язок із Ренгардом. Ціла папка одних суцільних козирів.
- Ось, погляньте, - Біті показав знімки, - ці фото були зроблені місяць тому відтепер незалежним журналістом Фертіганом Гелісом. На них є: наш поважний пан Ренгард Нолган, наш колишній робітник Дрейк Ліссоті та ще одна підозріла особа. Цим загадковим чоловіком є...
- До чого ви тягнете? - перебив його один із слухачів. - Навіщо нам ваше шпигунство?
- Не перебивайте мене, будь ласка. Це дуже важливо. Третій чоловік на фото це Карпер Шлінтер, відомий як Бурий Змій. Тричі сидівший бойовик екстремістської організації Секунданти.
Біті витяг ще пару фотографій. Поки його пальці заміняли одні знімки на інші, він встигав далі збирати в голові правильні слова.
- Тут ми можемо побачити, як пан Нолган бере кейс із грошима у Карпера Шлінтера. Знімки продатовані. Та й по одягу присутніх, ми можемо побачити, що всі ці зустрічі відбувались в різні дні. Фертіган Геліс дізнався, що пан Нолган регулярно приймає гроші від Секундантів. В мене з собою є кілька детально задокументованих звітів про атаки на компанії, які якось дуже незручно вставали на шляху у цієї організації. Саме тому... - Біті взяв драматичну паузу, - я прийшов сюди не просто подати апеляцію, а й зустрічний позов на Торон-Транс і особисто на Ренгарда Нолгана.
Члени комісії почали гучно переговорюватись. В кабінеті піднявся шум. Біті розумів, що він зараз лише трішки розворушив бджолине гніздо, і до перемоги було ще далеко, але вже силою стримував власну посмішку.
- Так, почекайте, - звернувся до нього один із присутніх. - Кілька місяців тому до нас зверталась компанія Порт-Рок, видобувачі свинцю, вони подавали скаргу на вашого колишнього робітника, Дрейка Ліссоті. Він також є на ваших знімках і ви самі його щойно згадали. Поясніть.
- Без проблем, - кивнув Біті. - Ось кілька паперів, які доводять, що Дрейк Ліссоті був корпоративним шпигуном. Він проводив диверсію в нашій компанії, щоб дискредитувати її репутацію. Це було частиною плану Ренгарда Нолгана, перед тим, як атакувати нас. Він особисто передавав частину грошей Секундантів Дрейку Ліссоті. Це вже не просто корупція та допомога екстремістам... це підрив довіри до всієї корпоративно-активістської діяльності.
Звисаючи над документами та знімками, розглядач зітхнув, чухаючи бороду.
- Чому ці документи та знімки вийшли на поверхню тільки зараз?
- О, і це справді дуже влучне питання, - вже не стримуючись посміхнувся Біті. - Дружина пана Нолгана, Леонора Нолган працює в тій же газеті, що й журналіст Фертіган Геліс. Дізнавшись, що той копає під її чоловіка, вона підставила його. Фертіган пішов під звільнення. В мене немає з собою якихось паперів, які б це підтверджували, але ми можемо просто подзвонити в їх офіс і там точно скажуть, що ця людина не працює в них вже кілька тижнів.