Розділ 15: Зачищення хвостів

Засклені очі Хевгара дивились в пустоту. Тіло поступово втрачало температуру. Права щока лежала в кривавій калюжі, прилипала до підлоги. Анна застигла мов вкопана, коли побачила його. Більше не живого, ні злого, ні доброго.

Біті спокійно підійшов до тіла та схопив за плечі, намагаючись підняти.

- Допоможи мені, - сказав він. - Тут кілограмів дев'яносто, сам я його не доволочу.

- Ти вбив його...

Поклавши Хевгара назад, він підійшов до дружини та погладив по руці. Він розумів її шок, але залишати ось так місце злочину було не можна.

- Я врятував тебе. Сподіваюсь, ти розумієш, що цей покидьок не став би з тобою гратись. Він використовував тебе, а ще... він дуже впливовий. Його люди прийдуть по нас і поріжуть на шматки, якщо ми від нього не позбавимось. Ніхто не повинен знати, що ми тут були.

- Так... я, я розумію. Просто все так різко сталось. Не можу зібратись.

Біті вказав пальцем на труп.

- Зараз ми понесемо цього кабана і ти швидко підбадьоришся.

Вже вдвох, вони схопили Хевгара та потягли в задній двір. Руки Анни тремтіли від страху та ваги. Штанини мерця ледь не вислизали з її пальців. На якусь мить для неї зник весь навколишній світ. Наче на цьому закінчилось все життя, а те що зараз відбувалось - це якась галюцинація.

На задньому дворі знаходився дерев'яний сарай із фільтрувальною машиною для кисню старого зразку. Повітря на планеті активно проходило через фільтрацію, регулювався тиск та вміст кисню. На міських вулицях це робили великі промислові фільтри. А ось багаті люди могли дозволити собі ексклюзивні домашні варіанти, які змінювали атмосферу під потреби організму в певному радіусі.

Хевгар, маючи високий статус, міг без проблем дозволити собі такий пристрій. Але нові моделі були більш компактними та безпечними, в той час як та модель, що лежала в сараї була громіздкою, великою, із надзвуковим ситом всередині центрифуги. Біті бачив, що сусід півроку тому оновив фільтр, а старий відніс в сарай. Ця річ була дуже небезпечною, якщо в неї залізти.

- Що ти збираєшся робити? - спитала Анна.

- Ця хрінотінь перемолотить його в криваву димку. Не залишиться навіть плям.

- Ти впевнений, що це правильно?

- Слухай, нам ще тягти сюди той труп жінки, що валяється в підвалі.

Анна занепокоєно взялась за голову. Цей день омив її холодною водою, отрезвив як ніколи. Весь світ в одну мить змінився і вона не знала, як діяти далі.

- Біті... я не розумію.

- Ніхто не повинен дізнатись, що Хевгар був маніяком ось таким чином, - пояснив Біті. - Якби його спіймав Рейхольм, це була б одна річ. Хтось просто заплатив би правильним людям і Хевгар вийшов би на свободу. Але якщо разом з тим, що цей покидьок вбивця, на публіку просочиться, що його самого вбили, та ще й у власному домі... Тут буде повна жесть. Корумповані клоуни із Правої Руки, копи та хитрі журналісти розірвуть весь цей район на шматки. Ми більше ніколи не будемо спати.

- Це так важко, - опустила голову Анна. - Я не думала, що до такого дійде.

- Ні, якраз все дуже зручно, - обережно посміхнувся Біті. - Ми позбавимось від тіл, вичистимо зараз всю його хату від слідів нашої присутності, слідів бійки... та зникнемо, наче нічого й не було. Якщо хтось запитає, що сталось, скажеш, що ти впала з даху і розбила обличчя. А мені на руку впала труба.

Вони заштовхали Хевгара в простору центрифугу. Пристрій запустився, тіло різко підняло в повітря і почало розкручувати в центрі, навколо своєї осі. Фільтр загудів. Через хвилину труп розібрало на молекули. Навколо повис запах свіжості та озону впереміш із легким металевим відтінком. Червона лампочка на фільтрі яскраво блимала, повідомляючи про порушення режиму роботи через потрапляння стороннього об'єкту. Все закінчилось.

***

Позбавившись від другого тіла та вичистивши будинок від слідів бійки, подружжя повернулось додому. Селена вже зайшла за горизонт. Лише тускле сяйво сутінок все ще лишало себе на вулицях міста.

Сховавши роздерту руку в кишеню, Біті зайшов в дім. Там було тихо. Слідом зайшла Анна. Долоня прикривала закривавлене роздуте обличчя. Дітей поки видно не було. У вітальні горіло світло.

- Боже... як ти до цього довела? - заговорив Біті. - Чому саме з ним? Ти весь цей час зраджувала мені. Я до сих пір не можу це усвідомити.

Вона почала плакати. Сльоза покотилась по вцілілій щоці.

- Мені було важко. Він просто був добрим до мене.

- А я тут навіщо в цьому домі?! - різко вибухнув Біті. - Чи об мене можна просто ноги витирати?

- Ти вже давно не був добрим до нас. Я... з тобою завжди страшно. Навіть зараз, ти без вагань вбив людину, а потім спокійно закинув два тіла в той клятий фільтр.

Біті занепокоєно оглянувся. Діти не повинні були вхопити цю розмову.

- Ти взагалі думай, що ти кажеш, дурепо! Нас можуть почути.

- Мені вже все одно. Я не знаю, що робити. Я просто не знаю.

Анна опустилась на підлогу та вперлась колінами в обличчя. Невпевнений плач почав з неї виходити. Дивлячись на дружину, Біті гучно сопів від злості. Його зуби заскрипіли.

- Я врятував тебе від клятого психопата, і оце твоя вдячність?

- Знаю, - протягнула тяжко вона. - Я знаю. Мені просто дуже страшно. Я боюсь тебе. Ти не можеш врятувати мене від себе.

Відвернувшись, Біті притулив долоню до лоба та тихо й істерично засміявся під носа. Його думки та почуття перетворились на нерозбірливу кашу.

- Це божевілля... Я живу в якомусь абсурдному пеклі.

На шум збіглись діти. Всі четверо спустились з другого поверху та побачили картину: батько з розбитою рукою та закривавлена матір. Старший син стиснув кулаки. Інші перелякались від побаченого. Біті виглядав наче озвірілий вовк. Його сутулий виснажений силует відкидав довгу тінь.

- Ей, якого біса?! - напружився Алон.

- Він побив її! - Сара ткнула пальцем в матір, виглядаючи у старшого брата з-за плеча.