3.Валя

Я лежала на гамаку і думала, чому Артем мені не пише. Навіть на історії в соцмережі не реагує, а колись ні одну не пропускав. До речі, наше з ним спілкування також розпочалося в інеті, познайомилися в одному чат-боті для дівчат і хлопців, які шукають собі другу половинку. Спочатку не вірила, що там когось цікавого можна знайти , але Тьома він довів протилежне. Футболіст, висока спортивна статура, зачіска «їжачок», проти поганих звичок, любить психологію і читає багато книг на цю тему – мій ідеал. Вже більше місяця пройшло, ми навіть з ним не раз гуляли і як пізніше вияснилося – це Асіного знайомого друг, остання перевага надавала мені більше шансів з ним замутити, але ця поїздка трішки все змінила. Просто в таборі я хотіла нарешті дозволити йому мене поцілувати, бо до цього всі його спроби сходилися до нуля, тому що я була не готова і дуже хвилювалася. Але табір відмінився і поцілунок ще на місяць відтягнувся, тай не знати чи він буде – хлопець же не пише. Навіть не подзвонить запитатися де я пропала!

Поділилася цим сумним фактом на ім`я  «ігнорування»  з Асею, після чого вона відразу до мене зателефонувала.

-Подруго, ну як ти там?- почувся веселий голос в смартфоні.

-Все більш-менш і нічого цікавого,-наразі про приїзд сусіда їй не потрібно знати, тому що буде говорити, що то доля.. Так-так, моя подруга просто помішана на цих картах-таро, горископах і так пішло.

-Ану, камеру включи – хочу на тебе глянути і покажи мені де ти жиєш, а потім вже перейдемо до твого майже хлопа.

-Зараз, хвилинка,- включила і відразу пожаліла.

Якраз за цю хвилину мій сусід переліз баби паркан і опинився в моєму полі зору. З дитинства цей його хист до лазання. Від подруги таке не залишилося поза увагою. А той кадр ще й без футболки, ну він що зовсім розумом поїхав чи що?

-Ти нормальний???- почала кричати на хлопця і відразу відключилася з чату. Стане з неї і побаченого торсу мого колишнього друга, блін це ж потім буде 101 запитання на цю тему.

 -Авжеж, чуєш, малявка мені потрібно ключ на годинку орендувати.

Ключ йому, так? Зараз буде йому такий ключ, що він більше на мою територію не зайде!

-Гей, ти що мовчиш?- помахав своїми лапами перед моїми очима.-Вперше бачиш такого фігуристого хлопця?

Щей бровами пограв, ну все, дістав!

-Риж, сюди!!!

Гукнула до собаки, якої Вадимчик з дитинства боявся, правда мало би бути навпаки.

Спочатку хлопець стояв із спантеличиним виразом обличчя, а потім коли до нього нарешті дійшло шо то таке «Риж» собака вже бігла до хазяйки і її надоїдливого гостя. Правда Вад також часу даром не втрачав і заліз до мене в гамак. Ні стида, ні совісті, блін.

 -Ти нормальна?!- кричав мені біля вуха.

-Ти точно хлопець?- вирішила все таки переконатися, бо щось він дуже боягузливий.

-Тобі довести?-зухвало заявив той.

-Давай.

-Обійдешся, тим паче я вже зайнятий,- нахилився близько-близько, а фейс такий увесь серйозний.

-Подружка не проти, шо ти отако голяка сидиш і обнімаєшся з іншою дівчиною?-здивовано вигнула брову. Сама ледве сміх стримувала, тому що обняв він мене зі страху і чомусь досі не відпускав, можливо не розумів, що тримає свої руки в мене на талії. А я чекала того самого моменту, щоб гарно так нагадати і він таки знайшовся.

-В обіймах нема нічого кримінального,- гмикнув, а я готова вже була спорити, але передумала, тому що до хлопця само має дійти, що обійми – це безцінно, але все залежить від людини.

-А що ти тоді вже мене не обнімаєш, га?

-Тому що..,- але тут загарчав Риж,- забери свою собацюру, будь ласка!

…

Вадим нарешті звалив, а я передзвонила до подруги по фейс-таймі.

-Нащо тобі той Артем, якщо в тебе в селі такий скарб є?!-кричали з динаміка, щастя я перед тим звук зменшила, а так би бабуся почула і потім намагалася змусити мене побачити у Вадимі все найкраще гарно забувши про те, що він зайнятий, я в цьому не сумніваюся. Бо вона ще з дитинства не втрачає віри в те, що ми будемо разом з тим кадром, а вона з бабою Даркою свахами.

-Скарб вже привласнений однією шахрайкою

-А ти відбери те, що по праву належить тобі

-Асю, не сміши

-Я не смішу, ти з ним більше знайома за ту, як її ..?

-Віку?

-Курку.

-Що ти маєш проти курчат.

-Проти них нічо, а от проти курок.

-Асю, я не дзвонила до тебе, щоб обговорювати особисте життя Багрова!

-Валентина Багрова, а звучить!

-Асю, або ми закриваємо цю тему або прощаємся.

-Та окі, давай про того Тьому твого.

-Давай, ми мали лиш про нього і говорити, але ти чомусь вирішила за ще одного, коротше ти десь бачила мого улюбленця в молодіжних місцях?

-Не бачила ніде

-Асю, не бреши мені, я же знаю він ні дня в дома провести не може, завжди десь має тусуватися, а в тебе зв`язки.

-Та добре, бачила його, як завжди життєрадісного, Валь, та забий на нього уже болт і краще переключися на іншого..

-Цить, не хочу більше ні про ніякого іншого чути, бо мені подобається тільки той.

-Як хочеш, якщо що я попередила, щоб потім твоє ниття не чути про те, що в нього інша, а ти нікому не потрібна, проходили вже.

-Проходили, але з Тьомою буде інакше, я впевнена.

-Поки що мені ще не доповіли, що він з кимось.

-І не доповідять, тому що я більш ніж впевнена, що я в нього в думках кручуся постійно.