1.Валя

-Мамо, ти зараз серйозно?-досі не могла повірити в почуте.

-Донечко, ти ж мене знаєш, я не твій батько, який постійно жартує.

-Але ж..,- намагаюся заперечити, але все без толку у випадку з мамою.

-Ніякого «але», до речі, тато мене підтримує в цього рішенні.

-Мам, а як же табір? Ви ж не були  проти нього, то що змінилося?-остання спроба.

-Валентино, ми з твоїм батьком ще раз переглянули цей варіант проведення твоїх літніх канікул і прийшли висновку, що то дурна трата грошей і безсенсово, так як з однолітками ти можеш побути в селі.

-Мамо, а як же поглиблюючий курс англійської, який мав в мене бути??

-Ми тобі купимо його онлайн і будеш вчитися чи хочеш самостійно по книжках?- глянули на мене здивовано.

-Ні, купляйте онлайн вже,- веселі плануються бути канікули, нічо не скажеш.

-От і супер, в тебе завтра автобус о другій дня, зупинка біля нашого улюбленого продуктового магазину, сумки я тобі склала, можеш ще собі передивитися, якби я якісь речі забула покласти,- закінчивши, моя мама вийшла з кімнати, як завжди забувши зачинити за собою двері. Скільки би я їй не говорила за це, вона всеодно не може запам`ятати, відчуття, наче вона постійно вдає, що слухає, а сама десь далеко в своїх думках. Образливо трохи. Ніби до стіни говориш, а не рідної людини

Пішла зачинила двері в кімнаті, увімкнула на повну трек «Чорне море» і впала на ліжко зірочкою. А в шибку гучно тарабанив дощ – це початок літа.

Отож, цілі канікули в Яблунівці, що може бути за це краще? Багато чого, але з того прекрасного переліку мені нічого не світить. Блін, а це лиш з Артемом почало все налаштовуватися, мали бути разом цілий місять в тому англомовному таборі, а зараз все накрилося мідним тазом!