Розділ 3

Засідання акціонерів розпочинаються рівно о дев'ятій. Я заходжу до конференц-зали останньою. Світло не горить, бо працює проєктор, тож я не бачу більшості осіб, і це заспокоює мене. Не доведеться ні з ким спілкуватися, мило посміхатися та розповідати, як я провела останні чотири роки, помирившись з батьком. Тим більше, що після розмови з Джесс список моїх проблем збільшився. Я гадки не маю, хто такий Данте Сорано, як він виглядає, чи побачу його на сьогоднішніх зборах. Можливо, він вже тут. Я не хочу про нього думати, але шалена ідея Джесс не виходить з голови, мій здоровий глузд вже складає план можливого знайомства. Не важливо, яке потрясіння я пережила, почувши її пропозицію. Не важливо, що відсьогодні Джесс стане інтриганкою номер один в нашому офісі. Не важливо, що я ледь не захлинулась американо, тому затрималася в «Старбаксі» й прийшла на засідання пізніше інших. 

― На війні всі методи підійдуть, ― зауважила вона на шляху до компанії. ― Ворог твого батька – твій друг. Використовуй цю мудрість з розумом, дівчинко.

Я займаю вільне місце й шукаю очима батька. Він стоїть біля вікна, разом з дурнем Террі, вони бурхливо щось обговорюють. Через його надмірну жестикуляцію та краватку, що з'їхала набік, розумію, що він схвильований і чимось невдоволений. Здається, трапилося непередбачуване. Я навіть радію цьому. На деякий час він про мене забуде, я прислухаюся до мудрості Джесс, та виправлю ситуацію, що склалася.

Раптом Террі відвертається від батька, оглядає присутніх, його хижі очі затримуються на мені. Тонкі губи розтягуються у знайомій усмішці. Я здригаюся. Мені зовсім не подобається, як він дивиться. Я дуже добре знаю цей його самовпевнений погляд, який говорить: «Ось ти й попалася, дурненька». Завдяки підтримці батька Террі вважає, що одягти обручку на мій палець – саме легке завдання з тих, що він коли-небудь виконував. Так і хочеться врізати йому по обличчі, спустити з небес на грішну землю. На щастя, двері конференц-зали відчиняються, в приміщення входить літній чоловік. Розмови миттєво вщухають, а Террі більше не дивиться на мене. Я полегшено видихаю, відкидаюсь на спинку стільця і дозволяю собі розслабитися.

Старий спирається на тростину. Виглядає він стомленим, роздратованим, але тримається так невимушено та впевнено, немов навколишній світ, люди, обставини не мають для нього ніякого значення. У його крижаному погляді читається невдоволення, бліді губи щільно стиснуті. Батько квапливо підходить до нього, простягає руку і голосно вимовляє:

― Ласкаво просимо до Stafford Group, пане Сорано.

Террі слідує за ним. Вони тиснуть один одному руки, чоловік сідає у крісло гендиректора, батько розпочинає збори.

Я з цікавістю поглядаю на нового власника нашої компанії. Щось в його правильних рисах обличчя здається мені знайомим, хоча я впевнена, що не зустрічала його раніше, тож вирішую не зациклюватися на цьому. Можливо, він когось нагадує мені, але я не можу згадати, кого, через те викидаю цю думку з голови. Мені все одно, хто керуватиме компанією – я ніколи не вважала себе частиною сімейного бізнесу. Я змалку ненавиділа цей бізнес. Батько любив його більше, ніж сім'ю. Він винний у смерті мами. Цього я не зможу пробачити.

Схилившись над блокнотом, дістаю з кишені шматок вугілля та починаю малювати, чекаючи, коли збори закінчаться. Я майже не слухаю, про що каже батько. Думки перемикаються на Данте Сорано. Чи має сенс фіктивний шлюб із людиною, яку я навіть не знаю? Як я домовлюсь із ним? Як зіграю свою нову роль? Але достатньо подивитися на Террі, потім на батька, і я розумію, що маю це зробити. Уявляю, що батько зараз відчуває, дивлячись на нового гендиректора, який сидить у кріслі, яке ще вчора належало йому.

― Панове, я хочу представити вам нового керівника команди проєктування, містера Террі Хогана, випускника Кембриджа.

Террі підіймається зі свого місця під вітальні оплески присутніх, вимовляє промову подяки. Він нагадує мені пихатого індика. Я відриваю погляд від малюнка, дивлюся на нього і зневажливо посміхаюся. Він навіть одягнений, як пихатий індик. Небесного кольору костюм в смужку, яскраво-зелена сорочка. Надто вульгарно. На волоссі стільки гелю для укладання, що здається, ніби він два тижні не мив голову. А ще від нього на милю йде огидний запах одеколону. Якщо стояти поряд, то можна задихнутися. Невже випускники Кембриджу такі?

― Сьогодні ввечері, на відкритті нового готелю, ми дамо пресконференція та офіційно повідомимо про поглинання компанії конгломератом SNS. Крім того, будуть представлені нові проєкти, над якими почне працювати компанія під новим керівництвом, ― каже Террі.

Далі за сценарієм йдуть фінансові проблеми, реорганізація відділів, створення нової якісної марки, питання про фахівців SNS, які розпочнуть співпрацю з нашими співробітниками. Схоже, незабаром ім'я батька назавжди зникне з міжнародного ринку Несподівано, звичайно, але він на це заслужив. Крах імперії Стаффорд як розплата за зруйновану сім'ю. Я навіть уявляю, як ця новина появиться на перших сторінках газет. Не встигнуть люди охолонути від такої сенсації, як з'явиться ще одна: дочка Генрі Стаффорда вийшла заміж за онука нового власника Stafford Group. Він оскаженіє.

Збори закінчуються опівдні. Як тільки акціонери починають виходити з конференц-зали, я квапливо збираю свої речі, ховаю блокнот у сумку, і якомога непомітніше пробираюся до дверей. Подумки прошу Бога, щоб ні батько, ні Террі мене не зупинили. Але Бог, схоже, не встигає мене почути.

― Крихітко Роббі, ― голосно вигукує кембридзький придурок. Моє обличчя перетворюється на стиглий помідор від роздратування та незручності. Ненавиджу це безглузде прізвисько, наче я все ще та дівчинка з Х'юстона, котру не варто брати до уваги. Вдаю, що не чую, простягаю руку до дверної ручки, та натискаю на неї, міцно стискаючи пальцями. З серцем, що гулко б'ється, переступаю поріг. Ще два кроки, і я втечу звідси. Однак придурок Террі діє швидше за мене. Його липка, спітніла долоня лягає на моє зап'ястя, пальці чіпко стискаються довкола нього, завдаючи болю. Я здригаюся від огиди. Повертаюся до нього, щоб вивільнити руку, і помічаю батька з гендиректором. Усі троє дивляться на мене.