3.3. ⭐

   Я взявся за печиво, відчуваючи теплий аромат, що наповнив кабінет. Відчув, як напруга поступово покидає моє тіло, я почав трохи заспокоюватися. Ксенія дивилася на мене з легкою усмішкою, ніби знала, що їй вдалося зробити щось важливе — трохи підняти мій настрій у цей непростий день. 

— Дякую, Ксенія, — сказав я, відчуваючи, як у роті з’являється приємна солодкість. 

— Це саме те, що потрібно було. Ти справді чудовий працівник. Вона скромно усміхнулася і сіла поруч зі мною на край столу. 

— Ви знаєте, Гнат, — почала вона, — я розумію, що ситуація складна. Але іноді важливо зробити паузу і трохи відпочити. Це допомагає подивитися на все з іншого боку. Я кивнув, задумавшись. 

Після всього, що сталося, я відчував себе виснаженим і розгубленим. Батько був правий у тому, що світ бізнесу та влади — це жорстка гра, де часто доводиться йти на компроміси. Але мені все ще здається, що є речі важливіші за гроші й амбіції. Мораль, гідність — вони не менш цінні, навіть якщо їх важко захищати у цьому світі. 

— Ти права, — сказав я, знизуючи плечима. — Можливо, часом потрібно зробити крок назад і подивитися на ситуацію з іншого ракурсу. Але я не можу йти на компроміси з совістю. Це для мене важливо. Ксенія посміхнулася. 

— Саме тому я і люблю свою роботу. Мені здається, що найголовніше — залишатися чесним із собою, незалежно від обставин. 

Я глянув на її обличчя, сповнене щирості й доброти, і відчув, що можу довіряти цій людині. Вона була не просто працівником, а й справжнім другом у цей важкий час. 

— Ти знаєш, Ксенія, — сказав я, — я ціную твою підтримку. І, можливо, й справді варто зробити паузу і переосмислити деякі речі. Бо без моральних орієнтирів і гідності немає і справжнього життя. Вона знову посміхнулася. 

— Я завжди поруч, щоб допомогти. І пам’ятайте — навіть у найтемніших часах є промінь світла. 

   Я поглянув у вікно, де за скляною стіною мерехтіли вогні міста. У глибині душі я відчув надію. Можливо, попри всі труднощі, залишиться шанс знайти шлях, який поєднає мої принципи із цим жорстким світом бізнесу. І тоді я зможу дивитися у дзеркало і бути впевненим, що йду правильним шляхом. Мої думки знову повернулися до батька. Його слова залишили гіркий присмак у моїй душі. Чи справді він так безжальний, чи можливо, це його прагнення до влади затьмарює все інше? Мені важко зрозуміти його мотиви, але одна річ була очевидною — наші цінності розходяться, наче дві ріки, що тікають у різні боки. Я не можу змиритися з тим, що його амбіції коштують людських доль і спокою Ані. Я відчув, як у мені наростає гіркота й злість. Чому він так легко зраджує свої моральні принципи? Чому для нього важливі лише гроші та влада, а людські цінності — ніщо? 

Це був виклик, який я мусив прийняти. Чи здатен я йти на компроміс із собою, чи вистояти й залишитися вірним своїм переконанням? Це питання переслідувало мене, мов тінь, і боролося з моєю волею. Зараз я відчував себе самотнім, мов острів у морі хаосу. 

Навколо — зради, конфлікти, ілюзії. Але всередині залишалася впевненість: я зроблю все можливе, щоб зберегти свою гідність і захистити Анну. Бо це мій обов'язок. Як її чоловіка. Ксенія тихо подала мені печиво. Я взяв його й легенько посміхнувся їй. Вона — мовчазна підтримка, і я вдячний їй за це. Зараз мені потрібно знайти сили йти далі, зберігати спокій і не втрачати віру у свої цінності. Бо саме вони — моя опора у цьому безглуздому світі.

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ ДОДАВАЙТЕ КНИГУ ДО БІБЛІОТЕКИ ЩОБ НЕ ВТРАТИТИ ОНОВЛЕННЯ Й ПІДПИСУЙТЕСЬ НА АВТОРА. ДУЖЕ ЧЕКАЮ НА ВАШІ ВРАЖЕННЯ. А ЩЕ МАЛЮСІНЬКЕ СЕРДЕЧКО)