2.3.⭐

   Вечеря пройшла у повному напруженні для мене. Тому що я намагалася слухати кожного присутнього, щоб вловити суть сказаного. Й Гнат й Лотоцький доволі дивно поводилися. А дружина Лотоцького взагалі кидала в мою сторону не добрі погляди. Ніби я її чимось образила. Коли вона вийшла до вбиральні чоловік взагалі зайняв її місце. Й сидів прямо навпроти мене. 

— Гнат Михайлович, було приємно з вами познайомитися. Й з вашою дружиною також, — промовив Лотоцький й потиснув руку Гнату. Потім обережно торкнувся й моєї долоні. Я посміхнулася й раптом помітила у його очах дивний блиск. Це налякало мене. Але я вдала, що нічого не помітила. 

— Що ж нам вже час йти. Раді були знайомству. Й дякуємо за гарно проведений час, — офіційним тоном відповів Гнат. 

— Гнат Михайлович, а приїжджайте до нас на ці вихідні на дачу. Ми з дружиною будемо тільки раді, — раптом запропонував Лотоцький. 

— Взагалі то зима на дворі. Не захолодно зараз туди їхати? — поцікавився Гнат. — Чому ж? В нас там хороший будинок. Де можна переночувати. Натопимо баню. Попаримося....  Лотоцький явно почав тиснути на Гната. 

— Я так розумію відмови не приймаються? 

— Ну ви можете відмовитися, але мене б це образило, — невдоволено промовив Лотоцький. 

— Гаразд, ми з дружиною постараємося приїхати, — після декількох хвилин роздумів відповів Гнат. 

— От і добре. Тоді до зустрічі. Після вечері ми з Гнатом поїхали додому разом. Як тільки но я зайшла до квартири Гнат одразу ж завівся. Він різко смикнув мене й розвернув до себе. 

— Ти не могла поводитися більш пристойно? Навіщо було провокувати Лотоцького? Я подивилася на Гната й побачила у його очах гнів. Він на мене злився, але за що? Взявши смартфон до рук я почала писати: "Що я не так зробила? Чому ти кричиш?". 

— Чому? Я бачив як ти кокетувала з ним. Саме тому він був таким люб'язним, — крикнув Гнат.

 "Я просто старалася бути привітною. От і все" — написала я. Але Гнат тільки більше розізлився. 

— Ти зовсім дурна? Думаєш він нас просто так на дачу запросив? Й тепер ми маємо туди пертися... 

Слова Гната потроху почали доходити до мене. Невже. Але ж я дійсно не думала його зваблювати. Й не мала наміру підштовхувати до таких думок. Але якщо Гнат правий, то нам не можна туди їхати.

 "Невже ми не можемо відмовитися?" — написала я. 

— Ні, не можемо. Лотоцький важлива й авторитетна персона в місті. Таким як він не відмовляють. Запам'ятай. 

І що тепер робити? Якщо це правда, то на дачі Лотоцький може вчинити що завгодно. Мені не буде там безпечно. Хіба що ми з Гнатом будемо ночувати в одній кімнаті. Й будемо завжди разом. Але й це не варіант. Мені стало на хвилину моторошно до кісток. Я зрозуміла у яку халепу втрапила. Взявши себе до рук я написала на екрані:" Я постараюся бути обережною. Й не провокувати Лотоцького". Гнат уважно прочитав й схоже трохи заспокоївся. 

— Будь ласка, поводься як потрібно. Мені не хочеться, щоб Лотоцький думав, що я торгую власною дружиною. Гнат знову подивився на мене потім високо піднявши голову пройшов повз мене до своєї кімнати.