Наше весілля батьки влаштували у найдорожчому ресторані міста. Велика будова на три поверхи у римському стилі. З вишуканими меблями та кришталевими люстрами. Можна сказати грошей пішло на цей бенкет немало. Я сиділа за великим гарно засервірованим столом понуривши голову. Тільки з під лоба споглядаючи на свого чоловіка. Він сидів наче натягнута струна. Гордий та недосяжний. Здавалося, що все це відбувається не зі мною. Я ледве стримувалася, щоб не заплакати. Гнат у відкриту мене ігнорував. Й це було неабияк боляче. Не знаю як я протрималася до кінця. На автоматі тримала його за руку. Поцілунки на публіку та люб'язності через силу. Огидно. От і все. Та коли ми опинилися в лімузині, який віз нас до готелю я одразу ж відсунулася від чоловіка. Довго дивилася у вікно. Гнат теж не робив спроб зближення. Його все влаштовувало. Всю дорогу ми провели у повному мовчанні. Я люблю тишу, бо я до неї звикла. А от Гнат її ненавидів. Я це знала точно. Ми увійшли до готельного номера. Гнат одразу ж без попередження пішов приймати душ. Після чого налив собі порцію бренді. Я ж почала знімати сукню. Це було досить важко враховуючи кількість застібок. Гнат стояв й просто дивився на мене. Не поворухнувся. Не допоміг. Навіть не запропонував. Якось мені вдалося звільнитися від сукні. Я залишилася в одній білизні. Мереживній. Гарній. Та схоже Гнату й це було по барабану. Він знову випив бренді. Мені стало холодно й мерзлякувато. Я подивилася на Гната й побачила в його очах зневагу та тінь відрази. Мені стало незручно. За що він так зі мною? Я ж не винна, що ми з ним одружилися. Я так само цього не хотіла як і він. Гнат поклав порожній келих на стіл й пішов до ванної. Через кілька секунд він повернувся з халатом в руках. — На, одягни. Не стій наче опудало. Й наступного разу будь кмітливішою. Я кивнула.
Й натягнула халат. Потім пішла до душу. Почала змивати з себе бруд. Як мені здавалося від цього шлюбу. Я терла шкіру наче одержима. Провела в душі часу більше ніж потрібно. У нас начебто була шлюбна ніч. Але Гнат зовсім не показував бажання до близькості. Можливо це навіть й на краще, бо я не була до цього готова. На тремтячих ногах я вийшла з ванної. Не знаючи, що очікувати від свого новоспеченого чоловіка. Я зайшла у кімнату. Подивилася по сторонах. Потім кинула погляд на ліжко. Там розлігся Гнат. Прямо в халаті. Його оголена нога звисала з ліжка. Я підійшла ближче. Очі у нього були закриті. Схоже він спав. Його грудна клітина то підіймалася, то опускалася від рівномірного дихання. Я довго дивилася на нього. Й думала про нас. Як ми будемо жити далі?
Ми ж зовсім не знайомі. Двоє абсолютно чужих людей. Таких різних і далеких один від одного. Я підійшла ще ближче. Моя рука інстинктивно потягнулася до його обличчя. Мені хотілося спробувати доторкнутися до Гната. Дізнатися який він на дотик. Але як тільки я обережно пальцями торкнулася його вольового підборіддя, Гнат міцно схопив мою руку. До хрусту.
— Я ж тебе попереджав, щоб ти ніколи не слідкувала за мною. Я цього не люблю.
Шановні читачі додавайте книгу до бібліотеки й підписуйтесь на автора щоб не втратити оновлення книги ♥️
Відредаговано: 07.12.2025