1. 1⭐

Місто Світлодар¹. 
  ** Два роки тому...**

Анна

   Ви коли-небудь відчували такий сором, що хотілося провалитися крізь землю. Я так. Саме у той момент коли підслухала розмову свого чоловіка Гната з його батьком. 
Вони розмовляли на терасі ресторану, де відбувалося наше весілля.
Я вийшла подихати свіжим повітрям й уважно прислухалася до розмови. 
— Батьку, навіщо мені взагалі потрібно було одружуватися з цією німою? Невже не було кращого варіанту? — з докором запитав Гнат.
— Ні, я ж казав тобі що все вже вирішено. Ми повинні поріднитися з цією сім'єю. У нас просто немає іншого виходу, — тихо промовив  
Михайло Михайлович батько Гната.
— Але не такою ціною. Не розумію чому Ліза відмовилася виходити за мене? Вона хоча б нормальна жінка. Без дефектів, — кинув Гнат.
— Що поробиш сину? Зате Кузнєцов тобі пообіцяв стовідсоткову підтримку на виборах.
— Занадто високу ціну мені доведеться платити, — Гнат замовк й декілька секунд стоїть пауза.
— Синку, все не так погано. Інколи навіть добре якщо дружина німа. Менше доставлятиме тобі клопотів. Не сваритиме й не буде пилити. Це ж рай, а не жінка, — з натхненням промовив Михайло Михайлович.
— Звісно! Шкода, що ти не можеш з нею одружитися. От би тобі пощастило, — хмикнув Гнат. 
А мені наче ножем по серцю пройшлися. Так боляче й неприємно. Невже він настільки мене призирає? Як ми тоді будемо жити разом? Сльози стікають по обличчю. Спазм хапає горло. Навіть якби я не була німою все одно б не змогла заговорити. 
Розумію, що сама себе загнала в пастку, коли погодилася на цей безглуздий шлюб. Але все одно мені б довелося це зробити. У вітчима було занадто багато аргументів. Дружиною Гната повинна була стати Ліза — донька мого вітчима. Але вона не захотіла виходити заміж примусово. Тому втекла до Англії. Хоча мабуть їй дозволили втекти. Вітчим завжди балував Лізу. Й тому спустив їй з рук її витівку. А Анну використав задля своїх корисливих цілей.
— Сину, заспокойся. От побачиш все буде добре. Можливо цей шлюб виявиться щасливим....
— Сумніваюся.    
— Гаразд, синку, ходімо, бо через півгодини почнеться бенкет, — зауважив мій тесть.
— Піду нап'юся, — роздратовано кинув Гнат. Стук, шуршання. Я зрозуміла, що ще трохи й мене можуть спалити. Я вирішила тікати. Але через свою неуважність мало не заплуталася у подолі своєї сукні й зрозуміла, що втрачаю рівновагу. Невже зараз впаду й осоромлюся? Це ж просто неймовірно. Раз, два, я вже майже приземлилася сідницями на мармурову підлогу. Але якась сила втримала мене від цього. Повернула повільно голову назад. Задрала підборіддя доверху. Упс. Це Гнат. Його очі горіли вогнем. Погляд наче у розлюченого тигра. 
— Що ти тут робиш? Що слідкувала за мною? — закричав Гнат й різко мене потрусив. 
Я намагалася йому жестами все пояснити, але він навіть не дивився на мене. Тільки втягнув повітря й зі злістю гаркнув:
— Більше ніколи так не роби, якщо не хочеш потім жаліти. 
Я кивнула. Гнат фиркнув й легко штовхнувши мене до стіни та йде до зали.

1. Світлодар - вигадане й омріяне автором місто. Накшталт маленьких містечок у обласних центрах.
   
  Шановні читачі я знову з вами. Не хочу надовго зникати з радарів. Я багато думала й переосмислила. Визнала свої помилки. Дана історія буде безкоштовною до кінця. А далі побачу по ситуації. Приємного вам читання ♥️
Дуже сподіваюся на вашу підтримку. Ставте вподобайку, якщо вам подобається історія. Це б добряче мене підтримало.