Розділ 5: Зрада Лайла

Коли група Лайла шукали спосіб зруйнувати бар'єр, вони виявили, що насправді це було не так вже й складно. Виявилося, що бар'єр був створений одним з городян, якого всі вже давно вважали померлим. Він створив бар'єр, щоб захистити місто від небезпеки, яка загрожувала його жителям.

Лайл і його група були в шоці. Вони не могли зрозуміти, чому їм не сказали про це раніше. Але їхній шок перетворився на лють, коли вони дізналися, що група вже давно знала про це, але вирішила не говорити нічого Лайлу.

• "Чому ви не сказали мені про це?" - крикнув Лайл, відчуваючи, як лють захлеснула його.
• "Ми не хотіли, щоб ти ризикував життям наших людей" - відповів один із членів групи.
• "Так ви вважали, що я б прийняв якесь дурне рішення? Я не такий слабак, як ви думаєте" - заперечив Лайл.
• "Це не справа в слабкості, Лайле. Ми просто боялися, що ти потрапиш у небезпеку, і ми не хотіли, щоб це сталося" - сказала Емілі.

Лайл відчув, що його зрадили. Він був готовий ризикнути всім, щоб захистити своїх людей, а його власна група вважала його дурним і непередбачуваним.

Він усвідомив, що йому доведеться продовжувати свій шлях наодинці, оскільки він більше не міг довіряти цим людям. Він проклацав, що може статися попереду, але знав, що має йти далі шукати свої відповіді самостійно.

Лайл відчув образу на свою колишню групу. Вони не підтримали його і зрадили його, залишивши одного в цьому чужому місті. Він подивився на них із ненавистю, але гурт не виглядав ані схильним до вибачень, ані таким, що бажає пояснити свої вчинки.

• "Так ось як ви мене зрадили," сказав Лайл, дивлячись на своїх колишніх товаришів. "Я був готовий ділити з вами всі свої знання, але ви вирішили залишити мене тут наодинці зі своїми проблемами."
• "Ми не знали, що відбуватиметься, Лайле, - відповів один із членів групи. "Ми не хотіли, щоб ти почувався зрадженим. Але ми не могли ризикувати своїм життям, щоб вирватися з цього міста."
• "Ви могли хоча б сказати мені правду, - відповів Лайл із гіркотою в голосі. "Я був би готовий прийняти будь-яке рішення, якби ви просто сказали мені, що знаєте більше, ніж я. Натомість ви зрадили мене і залишили мене одного тут."

Група мовчки стояла перед Лайлом, не знаючи, що сказати. Вони знали, що вони вчинили неправильно, але вони не могли змінити свого рішення. Лайл розумів це і розумів, що він має рухатися далі самостійно.

• "Добре, я розумію, - сказав Лайл, намагаючись зібратися з думками.

Група мовчки дивилася на Лайла, не знаючи, що сказати. Усі вони відчували, що зараз відбувається щось дуже важливе, але не могли зрозуміти, що саме.

Нарешті, Лайл вирішив перервати тишу. "Я розумію, що ви засмучені, але ви ж знаєте, що я завжди роблю те, що вважаю правильним", - сказав він зі злегка зачепленим тоном.

• "Але ти не можеш просто так піти, не сказавши нам нічого", - промовила Анна, одна з учасниць групи.
• "Я не можу говорити про це зараз", - відповів Лайл. "Але я обіцяю, що щойно це стане можливим, я повідомлю вам усі подробиці. Просто довіртеся мені".

Група продовжувала мовчати, але вже не з такою люттю, як раніше. У їхніх очах було щось, що Лайл не міг зрозуміти. Було відчуття, що вони знають щось більше, ніж він.

• "Добре, Лайле", - нарешті сказав Майкл, інший учасник групи. "Але якщо ти не повідомиш нам усі подробиці, коли це стане можливим, то ми більше не будемо розраховувати на тебе".
• "Я розумію", - сказав Лайл. "Але я обіцяю, що все стане ясно найближчим часом".

Після цього група розлучилася з Лайлом і кожен вирушив у своїх справах. Лайл залишився один на вулиці, дивлячись у нікуди. Він почувався розчарованим і обдуреним. Але він також розумів, що його рішення було необхідним, щоб врятувати їх усіх.