Розділ 31. Битва за Шак-Дуо

Ліум-Крі. Заступник начальника станції Дуо.

У своїй незмінній броні, чорний шакрін стояв у командному центрі, підносячись над усіма. Поруч перебував начальник станції Дуо в широкому одязі і, на думку Ліума, це було схоже на напнуту купу ганчір'я. Вони дивилися на голограму системи і кілька екранів, що показували стан станції і метрику гіперкоридорів. У будь-яку мить мають з'явитися ворожі кораблі. Кілька операторів, що сиділи за пультами, моніторили ситуацію, постійно оновлюючи її. Спочатку планувалося задіяти вподобану зброю − ЕМІ, але потім, простеживши за рухом Руйнівників оплотів, стало зрозуміло, що вони спочатку закидають чотири тяжі з активними щитами, а потім весь флот. Технологія, що дозволяє тримати постійно енергетичні екрани, навіть під час гіперстрибка, сполошила шакрінів, адже до цього це вважалося неможливим. Тож наразі оборона пройде за штатним планом: очікування противника та знищення його оборонними спорудами.

− Де ж вони, − нервово розмахуючи хвостом, запитав низький коричнево-волосатий шакрін. Ліум змірив його презирливим поглядом, за час служби цей суб'єкт викликав більше роздратування, ніж поваги. Ледачий, вічно незадоволений і нервовий начальник станції привносив хаос, замість порядку. − Вони мають з'явитися...

− Будуть.

Спокійний, глибокий голос Ліума був противагою нервовому шакріну, що зривався на верескливі нотки. І, останнім часом, саме до колишнього десантника йшов персонал з проблемами станції, адже вони знали, що він зможе швидко вирішити їх, особливо якщо це стосується безпеки орбітальної фортеці. На мить два шакріни зустрілися поглядами, презирство та зневага проти злості та страху, як зазвичай, начальник перший відвів погляд.

Ліум не розумів, як така істота опинилася біля правління важливою посадою Шак-Крі, він би давно прикінчив його, але з поваги до минулих заслуг вирішив дотерпіти до сьогоднішнього дня.

− Збурення на кордоні! Є контакт!

− Нарешті! − щасливо вигукнув начальник станції.

Чотири кораблі виникли на краю системи, відразу ж нариваючись на мінне поле і вогонь малих платформ. Важкі крейсери не змогли заблокувати всю вхідну шкоду і на обшивці стали видні рвані дірки, але для кораблів такого класу це не було перешкодою. У відповідь вогонь кінетичними гарматами змів кілька платформ, але спостерігаючи за цим Ліум навіть не скривився. Зараз головний калібр станції подає в ствол кількасот тонний снаряд і вже накопичує енергію для його розгону. Велика руйнівна міць і начинка снаряда давала змогу пробивати будь-які наявні щити, був лише недолік − довгий цикл перезарядки, але на цей випадок орбітальна станція мала міцний енергетичний бар'єр, здатний протриматися під численним вогнем ворогів.

Почалася тривала битва − така думка з'явилася в голові Ліума, але замість першого пострілу з головної гармати стався вибух, перекидаючи на підлогу шакрінів. На ногах залишився тільки син воєначальника, адже в броні увімкнулися автоматичні магніти. Не чекаючи звіту від операторів, шакрін швидко виводив інформацію про те, що сталося, одразу усвідомивши проблему − стався внутрішній підрив ствола, разом зі снарядом. З боку начальника Дуо пролунав противний сміх. Лежачи на спині зі зламаною рукою, він хіхікав і глумливо дивився на найненависнішого йому шакріна.

− Тепер ти точно здохнеш, акаса!

Ліум вихопив пістолет і пристрелив зрадника. Сумнівів у цьому не було, адже саме начальник станції зобов'язаний був перевірити головне знаряддя. Шоковані оператори дивилися на доконане правосуддя, намагаючись зайвий раз не рухатися.

− Код один-шість-вісім-два, відкрити доступ командувача, − вставлений у центральний пульт інформаційний носій підтвердив права шакріна, забарвлюючи приміщення в червоний колір. Зв'язавшись зі своєю командою, Ліум наказав: − Діємо за планом, виконувати!

На труп тепер ніхто не звертав уваги, адже поки не пройде бойова операція, ніхто не зможе вийти або зайти в командний центр без спеціального дозволу. Новий начальник почав роздавати вказівки, спрямовуючи бійців перевіряти маршрути зрадника, і коригував вогонь решти малих платформ. Водночас на кожну ключову точку приходили два десантники з наказом: у разі непокори або вчинення підозрілих дій − вбити без жодних розглядів. Багато шакрінів сприйняли це спокійно, особливо після того, як дізналися про зраду всередині, Ліум доволі швидко оприлюднив записи, коли колишній начальник станції з двома підлеглими перед боєм відвідував з перевіркою головну зброю. Пошуки підсобників не дали результату, обидва безслідно зникли безвісти.

До прибуття основних сил противника вдалося відключити щити одного з тяжів і розбити йому головні двигуни з вторинною зброю, не даючи відступити. Цьому дуже посприяв артилерійський корабель, залишений Шикасом, щоб довше протриматися. Також біля станції перебував нещодавно захоплений легкий крейсер, але він нічого не міг вдіяти. Противник же у відповідь не мовчав, варто було Ліуму порадіти за маленьку перемогу, оператор доповів про руйнування третьої лінії оборони. Усі розуміли, що захисники зараз у патовій ситуації, щойно з'явиться лінкор − зробити що-небудь буде неможливо. Але наказ був один: утримати орбітальну фортецю чого б це не коштувало.

− Нове збурення, наближається флот противника.

Усі вражено завмерли, спостерігаючи за тим, що відбувається в далекому космосі. Чотири тяжа, не ставши рухатися до другої лінії оборони, встали вертикальним квадратом і, навіть візуально стало видно потужний фронтальний щит, що прямокутником закриває більшу частину простору. Через кілька хвилин з'явилися вісім крейсерів, оточуючи один лінкор, обороняючи його від усіх напастей. Величезний корабель з ідентифікатором Мйольнір, мав витягнутий корпус, з великим рухомим кільцем на носі, за розміром він був удвічі більшим за важкий крейсер. Механізм на носі почав розкручуватися, задіюючи систему озброєння − лінкор готувався до стрільби.