Розділ 27. Перший бій!

Рех-Крі. Аватар безликого гравця, правитель Шак-Крі.

− Рухаємося тим самим курсом і готуємося до стрибка! Соллу! − дівчина витягнулася по струнці, пожираючи мене поглядом, якщо не знати її характер і не зрозумієш, що знущається. − Зімітувати поломку двигунів або ядра зможете?

− Так точно!

− Як підійдете до точки, на середині зарядки, робіть вигляд поломки і очікуєте підходу флоту ящірок з Міхти. За розрахунками, − віддаючи наказ, я паралельно дивився інформацію щодо кораблів Варнійського союзу, вивчаючи їхні характеристики. Якщо коротко: важкі повільні судна, озброєні ракетами. − Інший кіготь з'явиться першим, але ви тільки зробіть вигляд, що приготувалися відбивати атаку, залишайтеся на місці, бийте по силам, які прибувають з Міхти і стрибайте відразу ж далі.

− Але ми не зможемо підтримувати енергію для стрибка і зброї одночасно! − вигукнув Петрович, а ось Шакіс задумався і запитально подивився на мене.

− Приймайте файл, дійте за цією методикою, − я відіслав їм результати і висновки наших тренувань з Іритою, а також коротку інструкцію, як правильно підтримувати енергетичний рівень.

− Це... цікаво.

Задумливо прошепотів Петрович, пригладжуючи вуса, Соллу також вчиталася і, насупившись, сказала:

− Ти пропонуєш тримати на повному заряді зброю, при цьому створюючи малий імпульс для підготовки до стрибка. І відразу після пострілу виходити в гіпер? Це можливо, але є шанс помилитися. Також ми не матимемо часу на стрибок, якщо по нам почнуть стріляти, − лідерка Амісі замовкла і швидко відкрила доступні їй файли з характеристиками наших кораблів. − Точно! Ваш крейсер!

− Так, під час виходу в систему щити буде відключено, ваша мета − двигуни противника і всі інші вразливі місця. Щодо часу, другому кігтю летіти до вас чотири стандартні години, а перший кіготь з Міхти з'явиться на першій годині. На підзарядку потрібно близько двох десятків середніх тактів, − бачачи здивування в очах найманців Амісі, швидко перевів на стандартний час. − Близько стандартної півгодини. Але не ризикуйте, невідомо чим забезпечені їхні судна, відстріляли один заряд і стрибайте. Тільки запам'ятайте, першими йде дрібниця, щоб у разі мінних полів не пошкодити крейсера.

Багато хто похмурів, але нічого не сказав. Я ж дивився на оновлену інформацію, що надійшла. Не знаю, де Соллу дістала розвідників, але маленькі верткі кораблі безпроблемно перебували в зазначених системах і, не привертаючи уваги, передавали інформацію про супротивників. Варнійський флот на Міхті зупинився на точці виходу до Ка-30, вочевидь чекаючи підходу додаткових сил. За моїми розрахунками, кіготь з Ка-29 перший відкрито атакує нас, намагаючись виманити до середини системи, щоб потім взяти в кліщі. Навіть якщо з Міхти ніхто не стрибне або зробить це занадто пізно, ми зможемо розбити переважаючими силами один з підрозділів варнів. Але весь мій досвід говорив, що атака буде з двох боків. Саме так би я вчинив на місці противника. Проблемою для нас буде, якщо варни розрахують час стрибка так, щоб другий кіготь підійшов до нас у той момент, коли з'явиться перший загін. Про всяк випадок, у цій ситуації, я наказав одразу ж відступати.

Зв'язок відключився, коли ворог здійснить стрибок, надійде повідомлення. Потім доведеться чекати кілька годин на подолання гіперкоридору, одночасно засікаючи момент стрибка кігтя з Міхти. Я встав і вирішив пройтися. Потрібно буде розширити цю кімнату з голографічними датчиками, останнім часом мені легше думалося, коли я стояв на ногах, та й тіло можна було розім'яти. Вирішивши не зволікати, відправив прохання адміністратору і вийшов у кабінет. За столом сиділа Кора, щось похмуро вивчаючи в моніторі. Взявши кухоль і планшет, я присів на диванчик, відкривши доступну інформацію про кораблі варнів. Даних було море і я, звіряючись за нечіткими знімками та сигнатурою енергетики, намагався розпізнати типаж кораблів і їхнє озброєння.

Оскільки ящірки вже довгий час входили до Великої Гармонії, стандартизація торкнулася і їх. Тому я не особливо здивувався, коли зрозумів, що дві флотилії практично ідентичні: два ракетоносії, один легкий крейсер для того, щоб наздогнати підбитих супротивників. І великий корабель, який практично не мав озброєння великого калібру, але носив до півсотні винищувачів. Єдине, що я не міг прорахувати − моделі і тип фрегатів. Ось з есмінцями було все простіше. Вони у варнів були тільки трьох типів: інженерні для ремонту, захист від дрібниць та ракет, і цілевказівники, що дають змогу точніше керувати озброєнням кігтя.

Прийшло повідомлення про те, що ворожий флот стрибнув з Ка-29, при цьому перший кіготь досі очікував. Усе йшло за планом, і в мене ще був час, тому вирішив зайнятися тим, чого давно не робив − медитацією. Попередивши Кору, пішов в іншу кімнату, захопивши з собою планшет, на який має прийти сигнал. Сівши під звукозахисний купол, замислився над тим, що прослуховування ритуальних пісень не зовсім допоможуть зазирнути всередину себе, а от щось повільне, тихе й спокійне, як морський прибій, чудово підійде. Відкинувшись на подушки і розслабившись, вслухаючись у мелодію, я занурився у свою свідомість. Сірий простір, навколо мене суцільна порожнеча. Прекрасно. Я спробував поглянути на своє тіло збоку, і це вийшло досить легко, тільки побачив не гуманоїдну форму, а кулю, наповнену світлою енергією. І ось це мені не сподобалося, занадто яскраво для бляклого оточення, можливо, саме так показується рід Крі, який я випромінював навколо. Далі почалися експерименти в спробах пригасити світло. Заодно і з кожною миттю, проведеною тут, я став розуміти, що за сила в мене була, як її спрямовувати та як змінювати. Досить дивно, ніби знання самі спливають у голові. І я знаю того, хто пояснить мені це.