Розділ 20. Шак-Кес

Рех-Крі. Аватар безликого гравця, правитель Шак-Крі.

Три крейсери і десять фрегатів стрибнули в систему зі сверхразумом. За даними, знятими з військового транспорту, було видно, що всі кораблі, які перебувають у Шак-Кес, причалили до дредноута Древніх і не показують активної діяльності. Та й по суті, космічної бойової потужності там не було.

Повністю вивчивши банк даних, я зрозумів кілька важливих моментів. Перше − заражені шакріни здатні зберігати залишки інтелекту і керувати кораблем. Найчастіше вони діють як колективний розум. Саме через це військовий транспорт зміг піти в стрибок, а не залишатися на кордонах системи.

Друге − як і раніше говорив Ратіо, зараження відбувається не моментально. Має минути хоча б дня три активного впливу, тоді шакрін втрачає свій розум і перетворюється на монстра.

Третє − записи допомогли краще вивчити ментальну обробку й остаточно розібратися в енергетичних планах. Шакріни мали сильну оболонку першого плану, але при тривалому впливі були досить податливі, саме в такий спосіб і працювала сила роду Крі. Практично, я створював навколо себе поле ментальної енергії або ж точково тиснув силою іншу свідомість. Але хто або що зараз промивали мізки на Шак-Кес − точно відомо не було.

Один з підлеглих Ратіо припустив, що третій план енергії − це межа до мертвих, але все лише в теорії. Подумавши, я злив усі ці дані системі, отримавши її подяку та інформацію: безликі якраз і перейшли на третій план, судячи з досліджень. Що надалі з ними сталося − невідомо, назад сигнали ніхто не надсилав. Я тільки зараз зрозумів, наскільки це все дивно. До чого ми йшли? І кому вірили? Але зараз були важливіші проблеми.

Із ради зі мною полетів тільки Ратіо. Дууха вдалося переконати залишитися на Тері й координувати дії Шак-Крі, хоча він дуже рвався разом зі мною полетіти, розібратися в ситуації. Ратіо був єдиним, з ким не став сперечатися, − який поставив мене перед фактом, що він летить зі мною, хочу я того чи ні. Мені здається, він до останнього не вірив, що доведеться знищити Кеса.

Весь час до виходу з гіперпростору я вивчав доступну інформацію, переконавшись в одному − доведеться вогнем проходити по всій системі. Осередки появи зарази були не з одного місця, а все почалося з різних точок: шахти, поруч з дредноутом і дослідницька група біля Кеса. Я попросив Ратіо розробити сканер, здатний засікти цей вірус у космічному просторі та спосіб уникнути подальшого зараження.

Початковий план був простий. Одразу після виходу ми випускаємо зонди, замінюючи знищені, тим самим відновлюючи зв'язок із Шак-Крі. Потім крейсери десантують бійців. В кінці виходжу я, за підтримки десанту, встановлюю Іриту, єдину, хто на даний момент мав можливість повністю керувати малим руйнівником. Але роботи із запуску дредноута далекі від завершення. Так, вдалося запустити реактори і замінити енергокаркас корабля, тим самим зажививши його. Але були відсутні системи внутрішнього захисту і в деяких місцях − живлення. А контур управління перебував ще в сирому вигляді, адже Стародавні, на відміну від шакрінів, використовували штучні інтелекти. Особливо для великих кораблів.

Якщо все вийде із запуском руйнівника, наступним пунктом йде знищення Кеса. Відділ науки вже розмітив куди найкраще стріляти і де точки найбільшої енергетичної активності. Малому руйнівнику знадобиться вистрілити в одну точку, щоб остаточно зруйнувати планету. На випадок, якщо дредноут не зможе вести вогонь, з нами був артилерійський крейсер, що має в себе боєприпаси для бомбардування планет.

Я стояв на містку, чекаючи виходу з гіперпростору. Усі були зібрані й у повній бойовій готовності. Тільки Ратіо поруч зі мною, нервово розмахував хвостом.

− Ти впевнений? − укотре прозвучало його запитання.

− На виході, навіть фрегат може становити нам загрозу, але надалі будемо дивитися за обставинами.

Місток знову занурився в тишу. Я віддав наказ, відкрити вогонь по будь-яких об'єктах, які будуть поруч з нашою появою. Це найнебезпечніший момент, адже кораблі, що виходять із гіперпростору, на кілька миттєвостей засліплені, і якщо ворогові вдасться доставити вірус на крейсер − операція може провалитися. І це одна з причин, чому весь екіпаж зараз був у бойовій броні, навіть радник поруч зі мною ходив у легкому скафандрі, хоча активно пручався цьому, будучи впевненим, що крейсеру нічого не загрожує.

Ніби підтверджуючи мої побоювання, варто було тільки з'явитися в Шак-Кес, на зв'язок спробував вийти шахтарський корабель і, не чекаючи встановлення каналу, кинувся до крейсерів. Капітан якось невпевнено подивився на мене.

− Знищити.

Мій спокійний голос дав поштовх до дій екіпажу. Розподіливши цілі, крейсер накрив кораблик лазерними імпульсами, перетворюючи його на металевий сплавлений уламок. Виклик, який ніхто не скасовував, припинився. Я зрозумів, що зараз міг знищити безвинних шакрінів, але ризик був надто великим.

− Продовжуємо.

Три крейсера встали клином, готуючись відбити будь-який напад, кожен випустив по два зонди, що поплили до намічених цілей. Кілька середніх тактів і оператори доповіли, що зв'язок із Шак-Крі встановлено, заодно ми отримали доступ до решти обладнання на Шак-Кес, побачивши зміну в системі. Як і раніше, всі кораблі зібралися біля малого руйнівника, але зникла орбітальна ферма, яка постачала Кесу їжу, також за залишковими слідами були знайдені уламки старих зондів. Відправивши Дууху, що поки все нормально, ми продовжили рух.