Розділ 18. Спокійний день

Рех-Крі. Аватар безликого гравця, правитель Шак-Крі.

Я походжав містком корабля, помахуючи хвостом. Уся команда крейсера сиділа на своїх постах, перевіряючи системи, але сьогодні їм була виділена роль спостерігачів.

− Ви нервуєте, повелитель.

Голос Ірити пролунав у гарнітурі, вставленій у вухо. Вона могла говорити по динаміку корабля, але особисті розмови намагалася транслювати безпосередньо до мене. Взагалі, щоб постійно не шукати пристрій для зв'язку, я попросив Ратіо модернізувати кашкет, вмонтувавши туди мікрофон, налаштований на мій голос, та проектор, стилізований під герб Шак-Крі, тепер достатньо дати команду, як переді мною з'являлося зображення співрозмовника. Набагато зручніше, ніж текстові повідомлення на імплантат. Але був і недолік: багато шакрінів досі дивно поглядали на правителя, який раптово починав із кимось розмовляти.

− Звісно, нервую, − я криво посміхнувся, заспокійливо вказавши на вухо інженеру, який обернувся. − Чи тобі нагадати, що було раніше? Перший винищувач, відданий під твоє управління, розбився об ангарні ворота.

− Не врахувала масу...

− Так-так, − перебив я ШІ, який виправдовувався. − Після цього, ти ще два винищувачі розмазала об щити станції, а третій втопила в океані. − Ірита мовчала, я ж продовжив. − Потім ми перейшли на великі судна. І ти першому ж фрегату підірвала движки!

− Не врахувала енергооб'єм...

− Мовчала б, − я клацнув пальцем по вуху пілота, що хіхікав, вивівши на екран пропущену перевірку маневрених двигунів. Розвісили вуха, теж мені кваліфікований екіпаж. − Розслабилися зовсім.

− Що? − у голосі Ірите прослизнуло неабияке здивування.

− Не тобі, − я став за спиною шакріна, спостерігаючи за його діями. Моїх знань цілком вистачало, щоб сісти за крісло будь-якого оператора і запустити корабель. − Потім на тестовому перевезенні тягачем, ти мало не розбила його об цивільний транспорт. Ти хоч знаєш, скільки скарг мені довелося вислухати від якогось торгаша? І це тільки частина, що пропустив дипломатичний корпус!

− Але ж не розбилася!

− Ось тому й нервую! − з низьким гарчанням проговорив я, змусивши оточуючих притиснути вуха до голів і постаратися не привертати до себе увагу. − У тебе зараз бойовий корабель під контролем. І тому сьогодні тебе страхуватимуть, рятуючи мою дупу від неприємностей. Так хлопці?

− Так, повелителю! − дружна й одночасна відповідь екіпажу трохи заспокоїла.

У команди Ратіо вийшло змінити блокування у ШІ, тепер вона могла стріляти і стрибати між системами, але тільки за моєю прямою командою і тільки за налаштованим зв'язковим пристроєм, вбудованим у кашкет. Корабель, здатний літати і стріляти без екіпажу − це страшна зброя, але обов'язково має бути повідець. Ірита, дізнавшись про новий рівень свободи, злякалася, заспокоївшись тільки, коли почула про обмеження.

І зараз, через п'ять днів тренувань та мого постійного контролю над цим проектом, ми вбудували ядро ШІ в контур управління крейсера, хоча до цього використовували дистанційні модулі передачі даних.

− Готові до вильоту, повелитель! − відрапортував Шикас, який брав участь майже у всіх моїх вилазках.

− Слухай наказ. Флот передбачуваного противника протягом великого такту з'явиться на кордонах системи Тери, наше завдання просадити щити ворога для використання ЕМІ-хвилі з дестабілізацією і відступити за оборонний периметр станції. Важливо, наші щити не повинні впасти нижче десятої частини, інакше ми спалимо самі себе! Усе зрозуміло, Ірито?

− Так точно!

− А всім іншим, − я хижо оскалився, обвівши поглядом притихлий екіпаж. − Насолоджуйтеся видовищем і будьте готові взяти керування на себе.

Крейсер повільно вирулював з доків станції і прямував до стежки на Шак-Дуо. Спочатку мого правління цей корабель стояв на модернізації, але з появою нових технологій, Ратіо узгодив розробку з Дуухом і впровадив систему ЕМІ-хвилі, здатної сферою поширювати електромагнітний імпульс, що тягнув за собою дестабілізуюче випромінювання навколо крейсера, тим самим гасячи будь-які електроприлади, які не під щитом. Сам крейсер був озброєний плазмовими малими і середніми гарматами, які добре просаджують щити і здатні дірявити композитну броню. Найчастіше шакріни використовували лазери і кінетику, як дешевший варіант озброєння, але з договором з Ка-34 вийшло закупити нову зброю. Як розрахували військові, плазма, яка добре показала себе в ближньому бою, в тандемі з ЕМІ-хвилею дасть змогу домогтися найбільшої ефективності. Єдиним недоліком був щит середньої потужності. Ще один модуль класу крейсера прориву дістати складно, та й у короткі терміни шакріни виготовити таке не могли, а знімати з наявних кораблів − невигідно.

Ясна річ, ніяких справжніх битв не буде. На крейсері встановлено датчики, що контролюють витрату енергії, і систему, яка вираховує бойові данні в бою. Те ж саме буде і в нашого "противника". За домовленістю, корабель вважається знищеним, якщо пропаде щит.

Поки крейсер летів до точки стрибка, я переглядав звіти радників, сидячи в кріслі помічника капітана. Нічого такого, що вибивається з норми, тільки дивно, що лист прийшов від молодого шакріна дипломата, а не призначеного радника. Ще надійшла інформація від Дууха, що Ліум тимчасово взяв на себе управління над станцією Дуо, його начальник захворів і не з'являється на посту. Переславши це Канісу, нехай візьме на контроль, я подивився на карту, побачивши, що ми прибули, потім на час і здивовано вигукнув: