Розділ 16. Істина та брехня

Рех-Крі. Аватар безликого гравця, правитель Шак-Крі.

Переміщення  в аватара затягувалося, як пояснила система, пошкоджена оболонка погано сприяє плавному вилученню свідомості з тіла. Тим паче основного. Також вплинув стресовий стан, не дарма гравці прагнули переміщати свідомість під час сну або хоча б розслаблення.

І доволі погано, що через тваринну частину, яка міцно осіла в розумі, я забув, що хоч і є безликим, але, набуваючи оболонки іншої істоти, також змінюю свій хімічний склад тіла. Ідеальний генетичний шпигун. З цією думкою хотілося стиснути зуби до скреготу, одразу згадалася лже-Соллу і Мард, от тільки розум не має зубів, тому поспішив відволіктися.

Система, хто тебе створив?

"Дані закриті для гравців"

Я розумію, що нас спеціально обмежують від багатьох технологій, щоб ми не поширили їх у своїй державі, але до чого тут знання про тебе?

"Рада буде незадоволена вашими вчинками, Рех-Крі"

У порожнечу Рада! Як вони допустили втручання в мою державу?! Ще й агента заслали, з яким доведеться розібратися! Грррр... Вже подумки заричавши, я схаменувся. Не зрозумів, система ти що ухиляєшся? Система?!

В очі різко вдарило світло, я сіпнувся і вдарився головою об скляний ковпак медкапсули. Через прозору кришку розгледів бабулю-медика, яка про щось сперечалася з Ратіо. Осторонь стояла Кора, з розширеними зіницями спостерігаючи за мною. Як я тут опинився? Натиснувши на кнопку екстреного виходу всередині капсули, вибив кришку з ноги і зістрибнув, приземлившись на карачки, з оскалом дивлячись на завмерлих шакрінів.

− Що тут відбувається?!

− Ти... − почав говорити Ратіо, але замовк.

Тіло слухалося чудово, особливо після пошкодженої основної оболонки. Піднявшись, розім'яв плечі і запитально подивився на науковця, але той намагався не ворушитися, як і бабуся, що стояла поруч із ним. З боку Кори помітив рух, і не встиг розвернутися, як на мене навалилася дівчина, майже збиваючи на підлогу. Насилу встоявши на ногах, відчув, як міцні руки гладіатора починають стискати в обіймах, видавлюючи все повітря з легень.

− Легше! − прошипів я, хватка відразу ослабла, але шакрінка не відпускала. Відсторонившись, подивився на її обличчя, навколо очей шерсть стала темнішою через сльози. − Мені хтось скаже, що відбувається? І як я опинився в медкапсулі?

Ратіо підійшов ближче і посвітив мені ліхтариком в очі, Кора заважала, і радник попросив її відійти, але дівчина, не відпускаючи, перемістилася за спину, поклавши підборіддя на мою голову. Що з нею таке?!

− Ти був мертвий, − ошелешив Ратіо. Переміщення  відбувалося неправильно, чи що? Науковець же продовжив: − Коли Кора нас покликала, ти лежав на підлозі непритомний, як я зрозумів, це зроблено свідомо. Щоб простежити за твоїм самопочуттям, вирішили перенести тебе в медкапсулу.

− Під час перенесення ти почав конвульсивно битися і кричати від болю, − тихо прошепотіла Кора, коли радник замовк.

− Сканування показало велику активність рецепторів периферичної нервової системи, − побачивши мій важкий погляд, науковець збився і продовжив по-простому. − Ти відчував сильний біль, що вбиває організм. Ми не встигли навіть ввести знеболювальні або заспокійливе, як усе припинилося. − Ратіо замовк, настала довга пауза, під час якої він продовжував свердлити мене поглядом. − Твій мозок був мертвий. І тіло також швидко згасало. Нічого не хочеш пояснити?

− Дай йому вдягнутися, старий хрич! − тут підключилася бабуся, тимчасово рятуючи мене від відповіді.

− Сама не молода!

Поки я повільно одягав форму, у голові швидко шукав відповідь того, що сталося. Система, що скажеш?

"Висока синхронізація між тілом і аватаром послужила прямим мостом передачі відчуттів. Нові дані прийняті й обробляються."

Тобто те, що я відчуваю в тілі аватара, впливатиме на основну оболонку, і навпаки?

"Так, але тільки за наявності розуму з однієї зі сторін."

А щодо нещодавній псевдосмерті аватара? І що з моїм тілом?

"Вплив на нервову систему через сильні пошкодження основної оболонки, будучи у свідомості. На даний момент перехід у тіло безликого − неможливий. Пошкодження досягли критичного стану, знадобиться більше десяти стандартних діб для відновлення до задовільного стану."

Виходить, якщо я помру, помруть і два моїх тіла?

"Можливо..."

Можливо?! Система, що за жарти?!

− Рех?

Голос Ратіо вибив мене з розумового діалогу. Я одягнувся, тримаючи в руках кашкет і скляним поглядом дивлячись на нього. Моргнувши, осмислюючи подивився на підлеглих, які чекали, вирішивши пояснити свій стан:

− Намагаюся розібратися в тому, що сталося, − і, бачачи скептичні погляди від радника і старої шакрінки, додав. − Після нападу шаманів, я зрозумів, як виходити за межі свого тіла і простежив за порушниками на станцію Дуо.

Скепсис науковця ще більше збільшився, а ось бабуся зробила незрозумілий мені знак рукою і схилила голову, почавши щось тихо шепотіти.