Розділ 1. Перша смерть

Безликий гравець.

Коли я розплющив очі після смерті, кришка саркофага повільно опускалася вниз. Все вірно, рідина, що заповнювало пристрій та підтримує тіло, вже давно злилася всередину. Хоч і розум відразу ж перенісся назад з позиченого тіла, продовжуючи залишатися в несвідомому стані для психологічної адаптації після смерті. І тільки зараз я прокинувся. Згадавши смерть, брудно вилаявся. Давно такого не було, якщо бути точним понад тридцять років мій аватар продовжував жити.

Ремені, що утримують тіло, не втягувалися назад. Що за херня?! Я спробував вирватися, але переді мною висвітився червоний напис: "Увага! Підвищений рівень агресії, заспокійте свій розум!"

Тіло аватара, в якому прокинувся, не надто вирізнялося фізичною силою. Безрезультатно посмикавшись, від чого ще більше розлютився, я глибоко зітхнув, нарешті взявши контроль над емоціями. Легко сказати, заспокоїтися! Фіксація трохи ослабла, не відпускаючи повністю. Треба відволіктися... хто я? Що роблю? Навіщо?

А взагалі з чого все почалося? Що розповідають про далеке минуле мої знання?

Дуже давно, задовго до моєї появи, існувала раса довгожителів із можливістю змінювати свій вигляд під будь-яку форму відповідних розмірів. Ніхто вже не пам'ятає, як безликі вибралися в космос, знали точно одне − перша ж зустріч з іншою расою, ставала кінцем свободи для чужинців. Зовні їхні дії виглядали миролюбно, але істоти, що змінювали свій вигляд, брали під контроль інфраструктуру, вбиваючи лідерів і ставлячи на ключові місця своїх агентів. Створений міжрасовий альянс − Велика Гармонія, ще більше спростив контроль над численними сусідами. Багато хто не здогадувався, хто насправді стоїть за управлінням альянсу, а ті, хто щось підозрював − безслідно зникали.

Минули сотні років, безликі пережили війни, повстання, внутрішню гризню між новими і старими расами, але вони міцно трималися один одного, руйнуючи будь-яку владу, яку не можна контролювати. Ці події й створили їх моральні принципи: можна було обдурити та вбити кого завгодно, крім своїх одноплемінників.

Але все почало змінюватись одного дня. В секретній лабораторії було виявлено спосіб перейти на новий рівень існування: позбутися матеріальної оболонки і піти на енергетичний пласт реальності. Де в минулому живі істоти ставали рівні богам.

Правителі не приховали цю інформацію. Було проведено голосування, за підсумком якого, більша частина населення вирішила перейти в іншу форму існування. Я досі не розумів, як багатомільйонна раса вирішила позбутися того чого вона мала, заради… еволюції? Але це лише мої думки.

На разі залишилось лише кілька тисяч добровольців, які продовжують контролювати події в галактиці. І щоб уникнути ризику їх загибелі, у глибокому космосі засновано автономну станцію із самодостатнім флотом керованого штучним інтелектом (ШІ) станції.

Також, завдяки технологічному прориву вдалося досягти обміну інформацією безпосередньо між істотами, без передавачів. І на основі цього опрацьовано технологію для впровадження безликих в інші раси, шляхом повного поглинання чужого розуму. Був тільки один виняток: один розум − одне тіло, дослідним методом встановлено, що жоден розумний не може одночасно контролювати й поглинути дві чужі свідомості, єдиний вихід − смерть однієї з поглинутих істот.

Саме тоді з'явився проект "Гра": десять безликих добровільно ставали Гравцями. У їхній розум завантажували інформацію зі стратегії, економіки, керівництва, аналізу і все, що могло стати в пригоді майбутньому лідеру. Потім кожен із гравців вибирав місце для окупації тіла, яке підходило під задані цілі. Вони не знали, де з'являться інші гравці, все робилося таємно один від одного. Решта безликих могли в будь-який момент під'єднатися до свідомості учасників, переглядаючи стисле зведення з минулого або ж у прямому часі дивлячись події, які їх цікавлять.

Усі дії гравців підраховувалися, чи то політичні рішення, чи то військова міць − виставляли загальний бал, виводячи у вигляді таблиці. Перші місця отримували бонуси інформацією, грошима або новими технологіями. Після досягнення певної кількості балів перше місце отримувало інформацію щодо інших учасників, технологію чи можливість перейти на інший пласт реальності. Де б гравця зустріли, як героя. Але був нюанс: при зайнятті першого місця особистість гравця викривалася для всіх.

Існувало й схвалення безликих до дій гравця. За високе схвалення істотно просувався набір балів у таблиці, також могли відбутися невеликі приємні події. До початку Гри, було створено три головні правила:

Перше − ніхто не повинен втручатися в Гру, якось допомагаючи учасникам, виняток тільки у вигляді призів переможцям.

Друге − інформацію про місцезнаходження аватарів гравців стороннім не можна передавати. Взаємодія можлива тільки між гравцями.

Третє − ніхто не повинен знати про Гру і те, що ви безликий. За порушення цього правила, гравець виключався, і знищувалися всі причетні до цієї інформації.

Основна ж мета Гри − тотальний контроль над усіма територіями альянсу Велика Гармонія.

Настала Криза − так іншими цивілізаціями був названий день, що став жахливою подією для всіх народів. Держави втратили політиків, військових, правителів, інших впливових людей або ж цілі міста. І поки здіймалася паніка, безликі прибирали найбільш небажаних. У цей же момент на галактичну арену вийшли гравці, почавши свою історію...

Усі починали з чистими балами, але не з рівними можливостями. Наступного дня з'явилися лідери, я одразу потрапив до першої п'ятірки, ставши спадкоємцем військової корпорації альфарів − людиноподібні істоти, відмінною рисою яких були довгі вуха і великі очі, були довгожителями і першими, хто зустрівся безликим. Незважаючи на свою зарозумілість і гордість, не любили відкрито конфліктувати, вважаючи за краще діяти нишком. Трохи нагадували нас.