Розділ 15. Передача досвіду

Коуд аж затрясся від такого нахабства, але мені сподобалося. Сміливо, нахабно та відразу до справи — по-військовому. І, судячи з облич інших шакрінів, вони самі не очікували такого від свого колеги. Хоча були й ті, кому така поведінка не сподобалася.

— Бажаю, — я кивнув, одразу попрямувавши до п'єдесталу біля величезного тактичного столу. Не думаю, що офіцери будуть проти, якщо я почну першим. — Які правила?

— Під час запуску все поясниться, — вставши на протилежному боці столу, коротко відповів Картіс.

Подумки попросив заспокоїтися Коуда, який недобро поглядав на зухвальця. Усе-таки мене не повинні всі обожнювати, а тільки виконувати накази. Та й емоційно капітан не плекав до мене ворожих почуттів, лише ставився як до недосвідченого хлопчика, вважаючи, що все управління країною було на Дууху. Запустивши панель, я отримав інструкцію до ІТС — інтерактивного тактичного столу. Усе просто, управління здійснюється через імплант, фактично подумки. Можна і голосом, але так відгук триває довше. Був перелік команд, але гнучке налаштування дозволяло підлаштувати все під себе.

Поки я вивчав інструкцію, стіл запустився, змінившись на тривимірний космічний простір із координатною сіткою. Цікаво, про що думає офіцер?

<...легка перемога. І решті наступлю на хвіст. Нехай він і Імператор, але…>

Я різко відсахнувся від його думок, оскільки натрапив на пункт про заборону використання своїх здібностей. Що за дурне правило?! Ми навчаємо псионіків, чи як?!

Звісно, Картіс нічого не відчув, але попадатися на такому не хотілось. Хоча його думки мене розохотили. Легка перемога, думаєш? Я вишкірився, подивившись на марнославного супротивника. Той пересмикнув плечима, кинувши швидкий погляд на своїх колег.

— Почнемо. Оскільки ви вперше, вам і вибирати сценарій.

Я переглянув список місій і вибрав найбільш доречну для нас: захист станції.

— Я гратиму за атакуючу сторону, приготуйтеся оборонятися, Картіс.

Правила битви прості. Тобі видають певну кількість очок, за які ти споряджаєш свій флот: кораблями та озброєнням. У цьому сценарії моя мета — знищити станцію або розбити ворожий флот. З огляду на те, що космічна конструкція мала лише озброєння від москітного флоту і найпотужніший щит, покладатися можна було тільки на корабельні сили. Я досить довго колупався в налаштуваннях, вишукуючи потрібну компоновку і вбиваючи накази. Але правилами це не заборонено.

А ось капітан був готовий майже відразу — мабуть, використав напрацьовану збірку. І тепер лише з усмішкою поглядав на мене. Натиснувши на готовність, я перевів погляд на стіл. Безкрайній космос і тьмяне світило на краю карти. Прикинувши масштаби, я зрозумів, що нам видали десь пів системи для маневрів. По правому боці йшло довге астероїдне поле. І в центрі — невелика хмара з каміння та пилу.

На моєму боці з'явився унікальний людський лінкор. Ця махина була близькою до класу дредноутів через розміри, але сильно програвала в бойовій потужності та швидкості. Я дуже здивувався, побачивши його в можливому виборі кораблів. Все-таки корабель у вигляді сфери сильно вибивався з-поміж інших клиноподібних або прямокутних типів суден. І саме на ньому я побудував свою тактику перемоги, підготувавши Картісу сюрприз. А то позвикали до звичайних боїв…

Вороги були приховані від мого погляду — усе ж таки умови реального несподіваного контакту. Відправивши лінкор уперед, я випустив віялом трьох винищувачів із сенсорною апаратурою. Час гри прискорився, оскільки не відбувалося прямих зіткнень. Через середній такт один із винищувачів просигналізував про виявлення ворога і зник у вибуху. Два інших одразу ж кинулися до супротивника, рухаючись вгору та вниз по екліптиці. Через мить відразу засвітилися ворожі кораблі.

Картіс діяв стандартно. Станцію прикривали два важкі крейсери, а віддалено висіли ще два артилерійські кораблі. Поруч патрулювали три ланки з фрегатів з есмінцями на чолі. Він просто чекав, плануючи розстріляти супротивника, що підлітав, чи затримати його товстунами. І один-єдиний ворожий великий лінкор його дуже здивував, а судячи з посмішки — більше потішив. Адже який ідіот візьме єдиний корабель на штурм фортеці? Спохватившись, Картіс відправив дві ланки винищувачів до астероїдного поля, побоюючись невидимок або раптового підкріплення.

Через лічені хвилини артилерія стала відпрацьовувати по лінкору. Але модифікація щита дозволила просто ігнорувати подібне. Встановивши два фронтальні щити на кожну півсферу, я міг не боятися масованого вогню. Та й корпус такої махини просто так не пробити. Винятком, напевно, була б великокаліберна плазма, але, глянувши на носові стволи крейсерів, я заспокоївся — Картіс прихильник кінетики. Лінкор повільно повз до станції, часом прокручуючись по осі, щоб змінити щит. Візуально ж це було просто непомітно, якщо тільки не використовувати потужну оптику.

Офіцер почав нервувати, поглядаючи на невразливу мішень. Мої очі у вигляді двох ще цілих винищувачів безперешкодно стежили за противником, передаючи інформацію. Я невдоволено поморщився, це ж основи: знищувати розвідників. Чи капітан подумав, що, розбивши корабель, він і так переможе?

Розвідавши, що підкріплень не буде, Картіс кинув на мене всі сили. Три ланки винищувачів зайшли з тилу, намагаючись збити щит: лазери, кулемети і навіть кілька ракет я просто проігнорував, чекаючи підходу крейсерів. Варто було їм вийти на дистанцію стрільби, просаджуючи щити до критичного рівня, як лінкор буквально виплюнув модифікований фрегат у бік великих кораблів. Гарматні системи товстуна не встигли перемикнутися на вертку ціль, як той дістався до них, врізаючись у найближчого. Вибух. Величезна вогняна куля поглинула частину крейсера, ділячи його навпіл.