Розділ 1. Це тільки початок

Я походжав містком корабля, спостерігаючи за роботою екіпажу. Підлеглі старанно все перевіряли, виключаючи будь-які можливі збої в системах крейсера. Це викликало тільки легку усмішку: подібне малоймовірно. За регламентом правитель держави не зобов'язаний перебувати на містку, але через звичку, що в'їлася за роки життя, мені завжди подобалося бути тут, підтримуючи наближених у тонусі. Тим більше, коли крейсер виходив із гіперкоридору в прикордонну систему.

— Бойова тривога! Виявлено противника!

Обличчя спотворив вишкір — як відчував!

Я відразу вивів навколо себе голограму системи Ка-30, приймаючи дані від операторів. Самотня зірка, що вмирала в космічній порожнечі, вперше за довгий час відчула себе значущою точкою всесвіту. У центрі, неподалік від світила, висів каркас майбутньої орбітальної фортеці. Вдалині, на краю системи біля точки стрибка на Ка-29, флот Шак-Крі добивав залишки якихось найманців. П'ять крейсерів рвали на шматки фрегати і винищувачі, один з великих кораблів увійшов в ближній бій з ворожим транспортом, беручи його на абордаж. І це все за підтримки малого руйнівника — гордості моєї держави, корабля Древніх. Клас дредноут, що перевершує лінкори за потужністю. Він мав численний москітний флот та енергетичну гармату, здатну розколювати планети. А найбільша перевага: кораблем керував один-єдиний штучний інтелект з невеликою кількістю екіпажу.

Здавалося, розгром противника йде за планом, але через діру у строю прорвалася трійка фрегатів і швидко пішла в наш бік. Я прикро похитав головою. Якщо адмірал не прорахував подібного — у нашій обороні серйозна прогалина, і це змусить мене замислитися над зміною командувача флоту.

— Імператоре, — шакрін у білій формі привітно схилив голову. — Ворога допущено до ваших позицій, не залишати ж усі веселощі нам?

Я засміявся. Вони спеціально відпускають противника, щоб їхній правитель не нудьгував? Та яким монстром мене вважають?! Але, незважаючи на ризикованість, такий поворот подій сподобався.

— Доповідай, Шикасе, — відсміявшись, наказав адміралу і додав з усмішкою: — Постарайся наступного разу без подібних сюрпризів.

— Слухаюся! — Шикас стукнув кулаком у груди. — За останні дванадцять днів це третє вторгнення...

Слухаючи адмірала, який зовсім нещодавно обійняв цю посаду, я дивився на голограмі, як крейсер іде навперейми фрегатам, що втекли. Москіти не давали їм ухилятися або розділитися, заганяючи в пастку.

Після того, як ми розбили флот Руйнівників оплотів, було укладено договір про співпрацю з нейтральним світом Міхтою. Сектор з Ка-35 до Ка-30 потрапив під захист Шак-Крі для збереження торгових шляхів. І тут найманці ніби з ланцюга зірвалися та намагалися прорватися через оборону. Що дуже дивувало, адже сенсу в цьому не було. На відстані трьох систем від кордону, що охороняється, попереджалося про військову присутність, а також вільний пропуск усіх цивільних суден і обіцянку їх захистити згідно з міжгалактичними законами. Поки так, а в найближчому майбутньому на Ка-30 відкриється транзитна станція, що підтримуватиме порядок у системі та матиме торгові порти.

Ось і зараз Шикас зустрів нову порцію незрозумілих гостей. Невихованих, мовчазних і злих. Як фанатики... до речі, про них. Крейсер, що бере ворога на абордаж, належав культу Діти Імператора, за якими я спостерігав увесь час. Занадто непередбачувані, хоч і поклоняються мені. І зараз вони з люттю знищували екіпаж противника. Не билися, не воювали, а саме вирізали всіх, хто потрапить під руку. Люди нічого не могли протиставити закутим у броню шакрінам. Молотобійці, верхівка бойових жерців, з легкістю проламували будь-які перепони і черепи ворогів. Увімкнувши камери, я побачив Марда, який люто вискалився і руками розірвав ворожого капітана навпіл. Шакріни навколо завили, підкидаючи зброю. Звірі...

— Вогонь.

Перериваючи роздуми, віддав наказ. Попри те, що я спостерігав за далекою битвою, підхід ворожих фрегатів до крейсера відстежував постійно. Шість променів вирвалися з гармат, випускаючи всю накопичену енергію з генераторів. Оператор вицілював найуразливіші місця в кораблях, тому я не здивувався, побачивши два яскраві спалахи. Третій фрегат спробував розірвати дистанцію, обходячи нас стороною, але на нього накинулися дрони з дредноута, вгризаючись в обшивку і знищуючи за мить.

Поруч з'явилася голограма шакрінки: котяче обличчя, темно-синя шерсть, тендітна фігурка та обтислий синтетичний костюм — моя мати була однією з найкрасивіших жінок у Шак-Крі. Була. Вона померла під час інтриг безликих, тим самим підштовхнувши мене ще більше проти моєї початкової раси. Зараз же її образ використовував ШІ корабля.

— Ірито, — привітальний кивок. — Сподіваюся, цього разу обійдемося без розбитого ангара?

— Ідіть ви, Імператоре, на… переговори!

ШІ ображено скорчила мордочку та зникла. Я ж розсміявся на таку реакцію: все ніяк не звикну, що штучний розум має подібні емоції. Тому не можу втриматися і не підколоти її.

Без команд крейсер продовжив курс до Міхти, представники нейтрального світу хотіли поспілкуватися. А мені ж хотілося просто відпочити. Тим більше моя фаворитка, Кора, зайнялася самонавчанням, вирушивши до нової школи для псионіків. Як я підозрював, вона просто не хотіла залишати без уваги вбивцю, найняту для навчання шакрінів.

Взагалі створений заклад мене тішив, увібравши в себе існуючі структури і розділившись на три напрямки. Корпус псионіки — ті, хто здатний використовувати ментальну енергію. Корпус гвардійців — шакріни, які можуть чинити опір зовнішньому впливу або спеціально навчаються цього. Корпус убивць — одиниці, на них не впливає пси-сила, вони просто її ігнорують. І в кожного свій учитель та наставник.