Розділ 28. Битви та розмови

Рех-Крі. Аватар безликого гравця, правитель Шак-Крі.

Пережовуючи принесену гвардійцями їжу, я занурився в історію Міхти. На мій подив, до створення цього незалежного світу була причетна Імперія людей. Кілька століть тому людство вирішило позбутися інших рас, звільняючи місце під себе. Вчинили витончено: посадили вигнаних на кораблі далекої колонізації і відправили в сірий космос. Добровільно-примусово. Глави малих рас запам'ятали цей вчинок, заборонивши контакти з людьми на довгий час. Лише нещодавно Міхта стала приймати чужі посольства з інших світів. Як стародавній колонізатор знайшов океанічний світ і перетворив його на курорт, куди стікалися біженці в пошуках роботи або спокою — невідомо. Але наразі цей незалежний світ став ласим шматочком для багатьох держав. Були лише дві речі, що зупиняли війська Альянсу: велика відстань від центральних систем і підрозділ найманців, які захищали свої активи на курорті. Шак-Крі також невигідно воювати з Міхтою. Щоб розколупати орбітальну оборону, доведеться витратити більшу частину флоту, а потім на зачистку планети можуть піти роки. Вигідніше і простіше торгувати.

Ще однією визначною пам'яткою була сусідня система Гласс — крижані астероїди, що засіяли весь вільний простір. Досі ходять чутки, що є незвідані області, куди ще ніхто не дістався. Вся територія належала загальному фонду Міхти, розділеному на безліч шматків між корпораціями, анклавами та угрупованнями.

Але, попри приватників, на чолі правління Міхти стояли нащадки перших колоністів, а саме старійшини рас. Агаргі — птахоподібні прибульці, що мають безліч підвидів; найчастіше виступають у ролі переговірників і торговців. Кганті — антропоморфні ящірки; на відміну від варнів, статурою більше схожі на людей, але більші і... тупіші. Майже вся фізична робота припадає на них, зокрема й армія. Мотаті — таємнича нечисленна раса, з'являється тільки в закутаному одязі, що приховує їхню зовнішність; у довідках проходять як найбільш інтелектуальні на всій планеті, але конкретики не було.

Освіживши в пам'яті правила і закони стосунків із нейтральними світами, я пройшов у кімнату зв'язку. Сівши в крісло, подивився на ситуацію в системі Ка-30. Флот варнів, що залишився, зібрався недалеко від поля битви і ремонтувався. Я попросив Дууха підготувати кораблі до відправки на Ка-31 і миттєво отримав відповідь — вони вже в гіперкоридорі на Ка-34. Ось це швидкість. Я навіть не уявляю, що довелося робити дядькові, щоб так швидко відправити решту флоту шакрінів.

А тепер найсолодше: повний звіт щодо бою в системі Ка-30 між шакрінами і варнами. Втрати з боку Варнійського союзу — десять фрегатів, один есмінець і три крейсери, а саме: два ракетні й один носій. Втрати ж з боку Шак-Крі — три есмінці. Я аж заурчав від задоволення, вчитуючись у ці рядки, — чудові цифри для першого бою. Завдяки розвіднику, що залишився, дані були точними, з урахуванням усіх параметрів ворожих кораблів. Дрібні пошкодження, які не впливали на функціональність, не враховувалися. І зараз наші сили зрівнялися, ось тільки мене сильно турбували випущені ракети. Вчені досі вираховували ударну міць і можливу начинку.

Час, що залишився, я просто завмер у кріслі, заплющивши очі, даючи відпочити своєму розуму. Першими в Міхті з'явилися фрегати, відразу ж нарвавшись на залишені подарунки від Кігтя. Підрив зменшив їхню кількість майже наполовину, залишивши лише уламки від підбитих суден. І тільки сімка вцілілих була частково пошкоджена. Я на тактичній мапі спостерігав, як один із фрегатів віддаляється за інерцією вбік, явно пошкодивши собі двигуни. Свою справу вони зробили — розмінували підступ для флоту, тому крейсери, що з'явилися, тільки зачепили решту капості, злегка пошкодивши корпус. Соллу в етері матом крила ящірок, допомагаючи швидко збирати наших фрегатів і капсули, що залишилися після вибуху кораблів, запихаючи їх в ангари крейсерів. Вижили не всі.

Коли з'явилися есмінці і флот рушив до планети, на зв'язок вийшла Міхта, напевно, вони бачили все, що відбувається. Прийнявши виклик від диспетчера, я дивився на кольорову голограму агаргі, що розгорнулася на весь зріст переді мною. Птахолюд, як їх ще називали, на людину був схожий тільки гуманоїдною будовою: тонкі високі лапи з пазурами на кінцях, крила-руки, які на згині мають трипалі лапки, та пташине обличчя з дзьобом і великими очима. Під час руху агаргі кольорове пір'я привертало до себе увагу, злегка зачаровуючи. Малий такт ми дивилися один на одного, потім птах дзвінко вигукнув, закочуючи очі до стелі й театрально прикладаючи крило до голови, змушуючи мої зіниці звузитися до крапок через лють.

— Кішки! Ніби нам варнів не вистачало, — я стримався, мовчки чекаючи продовження. Він не міг не знати, хто перед ним зараз. Не бачачи реакції на свої слова, агаргі нахилив голову набік і серйозно запитав: — Я говорю з представником держави Шак-Крі чи...

— Ми ескорт дипломатичної місії Шак-Крі, — вишкірившись, відповів я, скориставшись виданою паузою.

— Добре, ось координати порту, де ви можете висадити посла. Також попереджаю, що будь-які конфлікти на території Міхти заборонені, — помовчавши, птахолюдина схилила голову на інший бік, уважно роздивляючись мене та скосившись кудись убік, продовжила: — Але бачачи ваші труднощі, ми заплющимо очі на один маленький нещасний випадок на краю системи! — агаргі зацвірінькав; тільки потім я зрозумів, що він так сміється.

Диспетчер відключився, і разом із цим до мене та всіх капітанів надійшов файл із записом, зробленим кілька хвилин тому в системі Гласс. Спочатку я думав, що слова про нещасний випадок стосуються застряглого флоту на Ка-30. Але переглянувши кілька секунд запису, де фіксувався стрибок третього Кігтя варнів, я вилаявся, віддавши наказ на повній швидкості рухатися до точки виходу на Гласс, вичавлюючи з кораблів усе. І просто на ходу викидати дипломатів у пошкоджених фрегатах, які не зможуть прийняти бій, — нехай там і ремонтуються.