Розділ 23. Потенціал

Рех-Крі. Аватар безликого гравця, правитель Шак-Крі.

Я ще не до кінця усвідомив, що сталося тоді на площі. Здавалося, моя суть наповнилася... чимось. Система безликих відмовилася втручатися в процес, заздалегідь попередивши про це, оскільки сама не знала, що відбувається, і боялася нашкодити мені. Але вона повідомила про підвищене насичення енергетичної матриці — першого плану енергії живої істоти.

Без перешкод повернувшись до палацу, я попросив усамітнення і замкнувся в спальні. Навіть фаворитку довелося відправити до гостьових кімнат, побоюючись за власну адекватність. Як не дивно, ніхто не ставив запитань, та й погляди, які на мене кидали, були якимись побожними.

Усю ніч та наступний день я провів у медитації, лише зрідка відволікаючись на повідомлення про те, що відбувається в державі. Згодом я зрозумів: мій рід Крі та лють, що сиділа всередині, посилилися і водночас заспокоїлися, ставши більш податливими. Система фіксувала викиди енергії на другий план, і за її розрахунками вони були потужнішими й точнішими, ніж досі. Також я міг відчувати найближчих шакрінів. Це не емпатія, а щось споріднене з нею. Коли вранці гвардієць приніс мені їжу, я крізь стіни відчував, де він іде, і знав: будь-якої миті можу придушити його до втрати свідомості силою Крі. А раніше таке було можливим лише за зорового контакту. І ще одне. Приймаючи тацю, я зустрівся з ним поглядом і відчув його почуття та думки. Те, як він обережно тримає посуд, боячись його впустити; те, як неприємно натирає броня на правому плечі, але він не хоче покидати правителя і залишати зміну. А також інші відчуття, від яких мені довелося швидко закриватися, інакше свідомість могла б не витримати.

Система, зафіксувавши це явище, розробила для мене методику, як уникати подібного та розвиватися в цьому напрямі. А ось створенню методики посприяли файли з Вежі Шаманів, які віддав, після того, як переглянув їх. І вийшов чистий обмін: інформація на інформацію.

Я відчував зацікавленість ШІ безликих, та чи не роблю я помилку, довірившись їй? Хоча вибір уже зроблено.

Поки медитував проблема наркотиків вирішилася сама. Як я дізнався, побачивши моє звернення, шакріни буквально вирізали корінь усіх бід. Жорстоко — так, але вкрай ефективно. Тепер, якщо хтось помічав поширення синьої рідини або наркомана, одразу викликали військових і нищили виродків, відповідальних за це. Згідно зі звітами від Соллу, їм вдалося розгромити якусь невелику корпорацію на Ка-34, звідки й почалося поширення. Попри опір, шакріни за підтримки десанту за ніч зробили те, чого не міг досягти Дуух, ретельно обираючи винних. І жодні дипломатичні протести не допомогли. Соллу лаялася, кричала, стріляла, намагаючись їх вгамувати, але зрештою змогла врегулювати конфлікт. І під шумок забрати частину території конкурента.

Наступним мене потурбував Ратіо. Я постійно пересилав усю інформацію щодо свого стану, проте не згадував про інцидент із гвардійцем. Радник повідомив про Вівера, який пройшов усі можливі перевірки. Тепер він повністю переходить під моє пряме розпорядження. Навчати його маю я, оскільки синаптичні зв'язки в голові вцілілого надто схожі на мої. Радник сподівався, що так я ще краще розберуся в невідомій силі. Тим паче він наголосив, що Вівер почувався пригніченим і спустошеним увесь час, бо не відчував звичного зв'язку.

Сам Ратіо прибуде як супроводжувач, залишивши на Шак-Кесі заступника. Аналіз даних можна проводити віддалено. До того ж, як він висловився, потужностей не вистачало, а Ірита своїми модулями ділитися не поспішала. Посміявшись із нарікань дорослого шакріна, я знову занурився в самовивчення.

Відкривши очі під вечір, я відчув, що готовий до спілкування. Так, поки що складно контролювати емпатичний зв'язок через погляд, але тепер я не випромінював силу в усі боки й не пригнічував підданих. Думаю, якби не тренований розум безликого та мій досвід, про настільки швидке навчання годі було б і мріяти. Ратіо має прибути вночі. Тож, зважаючи на те, що я не спав понад добу, вирішив повечеряти і виспатися, а на ранок зібрати раду.

Пролунав виклик у двері, і один із гвардійців із поклоном передав мені невелику коробку. Розпакувавши її, я дістав щось схоже на окуляри віртуального занурення — вони повністю закривали очі й фіксувалися на скронях. Я просив науковий корпус створити пристрій, що замінить мій прямий зір, пояснивши проблему. У найкоротші терміни шакріни змінили конструкцію вірт-окулярів для розваг, впровадивши в неї оптичну систему бойового скафандра. Тепер я міг не боятися дивитися в очі підлеглим.

Варто було мені ступити за поріг, як гвардійці біля входу буквально впали на коліна, схиливши голови. Я аж застиг: якого біса?.. Чи це не через мене?

— Встаньте. — Коли підлеглі піднялися, по краях поля зору почала з'являтися інформація: ім'я, посилання на особисту справу, біометричні параметри, що фіксували прискорений пульс, та багато іншого. І навіщо таке намудрували? Але зараз не час розбиратися. Поки я дивувався, гвардійці стояли струнко і намагалися зайвий раз не дихати, пожираючи мене поглядами. — Відповідати чесно і відкрито. Ви відчуваєте вплив Крі?

— Трохи, повелителю. Не так, як коли ви в гніві, але відчувається, — взяв слово один із гвардійців.

— Тоді чому ви схилилися?

Просто так шакріни не стають на коліна перед правителем. Крім тиску сили, існувало лише кілька причин: смиренність перед покаранням або глибока шана. Але зараз я не розумів, що відбувається.

— Те, що ви зробили... — почав гвардієць і запнувся, проте його відповідь підхопив інший вартовий: