Розділ 18. Спокійний день

Рех-Крі. Аватар безликого гравця, правитель Шак-Крі.

Я походжав містком корабля, помахуючи хвостом. Уся команда крейсера сиділа на своїх постах, перевіряючи системи, але сьогодні їм була виділена роль спостерігачів.

— Ви нервуєте, повелителю.

Голос Ірити пролунав у гарнітурі, вставленій у вухо. Вона могла говорити через динаміки корабля, але особисті розмови намагалася транслювати безпосередньо мені. Взагалі, щоб постійно не шукати пристрій для зв'язку, я попросив Ратіо модернізувати кашкет, вмонтувавши туди мікрофон, налаштований на мій голос, та проектор, стилізований під герб Шак-Крі. Тепер достатньо було дати команду, як переді мною з'являлося зображення співрозмовника. Набагато зручніше, ніж текстові повідомлення на імплантат. Але був і недолік: багато шакрінів досі дивно поглядали на правителя, який раптово починав із кимось розмовляти.

— Звісно, нервую, — я криво посміхнувся, заспокійливо вказавши на вухо інженеру, який обернувся. — Чи тобі нагадати, що було раніше? Перший винищувач, відданий під твоє управління, розбився об ангарні ворота.

— Не врахувала масу...

— Так-так, — перебив я ШІ, який виправдовувався. — Після цього ти ще два винищувачі розмазала об щити станції, а третій втопила в океані. — Ірита мовчала, я ж продовжив: — Потім ми перейшли на великі судна. І ти першому ж фрегату підірвала двигуни!

— Не врахувала енергооб'єм...

— Мовчала б, — я клацнув пальцем по вуху пілота, що хіхікав, вивівши на екран пропущену перевірку маневрених двигунів. Розвісили вуха, теж мені кваліфікований екіпаж. — Розслабилися зовсім.

— Що? — у голосі Ірити прослизнуло неабияке здивування.

— Не тобі, — я став за спиною шакріна, спостерігаючи за його діями. Моїх знань цілком вистачало, щоб сісти в крісло будь-якого оператора і запустити корабель. — Потім на тестовому перевезенні тягачем ти мало не розбила його об цивільний транспорт. Ти хоч знаєш, скільки скарг мені довелося вислухати від якогось торгаша? І це тільки частина, що пропустив дипломатичний корпус!

— Але ж не розбила!

— Ось тому й нервую! — з низьким гарчанням промовив я, змусивши оточуючих притиснути вуха до голів і постаратися не привертати до себе уваги. — У тебе зараз бойовий корабель під контролем. І тому сьогодні тебе страхуватимуть, рятуючи мою дупу від неприємностей. Так, хлопці?

— Так, повелителю! — дружна й одночасна відповідь екіпажу трохи заспокоїла.

У команди Ратіо вийшло змінити блокування у ШІ. Тепер вона могла стріляти і стрибати між системами, але тільки за моєю прямою командою і тільки за налаштованим зв'язковим пристроєм, вбудованим у кашкет. Корабель, здатний літати і стріляти без екіпажу, — це страшна зброя, але обов'язково має бути повідець. Ірита, дізнавшись про новий рівень свободи, злякалася, заспокоївшись тільки тоді, коли почула про обмеження.

І зараз, через п'ять днів тренувань та мого постійного контролю над цим проектом, ми вбудували ядро ШІ в контур управління крейсера, хоча до цього використовували дистанційні модулі передачі даних.

— Готові до вильоту, повелителю! — відрапортував Шикас, який брав участь майже у всіх моїх вилазках.

— Слухай наказ. Флот передбачуваного противника протягом великого такту з'явиться на кордонах системи Тери. Наше завдання просадити щити ворога для використання ЕМІ-хвилі з дестабілізацією і відступити за оборонний периметр станції. Важливо: наші щити не повинні впасти нижче десятої частини, інакше ми спалимо самі себе! Усе зрозуміло, Ірито?

— Буде виконано!

— А всім іншим, — я хижо вишкірився, обвівши поглядом притихлий екіпаж. — Насолоджуйтеся видовищем і будьте готові взяти керування на себе.

Крейсер повільно вирулював з доків станції і прямував до стежки на Шак-Дуо. На початку мого правління цей корабель стояв на модернізації, але з появою нових технологій Ратіо узгодив розробку з Дуухом і впровадив технологію ЕМІ-хвилі, здатної сферою поширювати електромагнітний імпульс, що тягнув за собою дестабілізуюче випромінювання навколо крейсера, тим самим гасячи будь-які електроприлади, які не під щитом. Сам крейсер був озброєний плазмовими малими і середніми гарматами, які добре просаджують щити і здатні дірявити композитну броню. Найчастіше шакріни використовували лазери і кінетику як дешевший варіант озброєння, але завдяки договору з Ка-34 вдалося закупити нову зброю. Як розрахували військові, плазма, яка добре показала себе в ближньому бою, в тандемі з ЕМІ-хвилею дасть змогу домогтися найбільшої ефективності. Єдиним недоліком був щит середньої потужності. Ще один модуль класу крейсера прориву дістати складно, та й у короткі терміни шакріни виготовити таке не могли, а знімати з наявних кораблів — невигідно.

Ясна річ, ніяких справжніх битв не буде. На крейсері встановлено датчики, що контролюють витрату енергії, і систему, яка вираховує бойові дані в бою. Те ж саме буде і в нашого «противника». За домовленістю корабель вважається знищеним, якщо зникне щит.

Поки крейсер летів до точки стрибка, я переглядав звіти радників, сидячи в кріслі помічника капітана. Нічого такого, що вибивається з норми, тільки дивно, що лист прийшов від молодого шакріна-дипломата, а не від призначеного радника. Ще надійшла інформація від Дууха, що Ліум тимчасово взяв на себе управління станцією Дуо — його начальник захворів і не з'являється на посту. Переславши це Канісу: нехай візьме на контроль, — я подивився на мапу і, побачивши, що ми прибули, а потім глянувши на час, здивовано вигукнув: