Розділ 16. Істина та брехня

Рех-Крі. Аватар безликого гравця, правитель Шак-Крі.

Переміщення в аватара затягувалося. Як пояснила Система, пошкоджена оболонка стає на заваді плавному вилученню свідомості з тіла, тим паче основного. Також вплинув стресовийа стан. Недарма гравці прагнули переміщати свідомість під час сну або хоча б розслаблення.

І доволі погано, що через тваринну частину, яка міцно осіла в розумі, я забув: хоч і є безликим, але, набуваючи оболонки іншої істоти, також змінюю свій хімічний склад тіла. Ідеальний генетичний шпигун. З цією думкою хотілося стиснути зуби до скреготу. Одразу згадалася лже-Соллу і Мард, от тільки розум не має зубів, тому я поспішив відволіктися.

Системо, хто тебе створив?

[Дані закриті для гравців]

Я розумію, що нас спеціально обмежують у багатьох технологіях, щоб ми не поширили їх у своїй державі, але до чого тут знання про тебе?

[Рада буде незадоволена вашими вчинками, Рех-Крі]

У порожнечу Раду! Як вони допустили втручання в мою державу?! Ще й агента заслали, з яким доведеться розібратися! Грррр... Вже подумки заричавши, я схаменувся. Не зрозумів, Системо, ти що, ухиляєшся? Системо?!

В очі різко вдарило світло, я сіпнувся і вдарився головою об скляний ковпак медкапсули. Через прозору кришку розгледів бабцю-медика, яка про щось сперечалася з Ратіо. Осторонь стояла Кора, з розширеними зіницями спостерігаючи за мною. Як я тут опинився? Натиснувши на кнопку екстреного виходу всередині капсули, вибив кришку ногою і зістрибнув, приземлившись на карачки й з вишкіром дивлячись на завмерлих шакрінів.

— Що тут відбувається?!

— Ти... — почав говорити Ратіо, але замовк.

Тіло слухалося чудово, особливо після пошкодженої основної оболонки. Піднявшись, розім'яв плечі і запитально подивився на науковця, але той намагався не ворушитися, як і бабця, що стояла поруч із ним. З боку Кори помітив рух і не встиг розвернутися, як на мене навалилася дівчина, майже збиваючи на підлогу. Насилу встоявши на ногах, відчув, як міцні руки гладіатора починають стискати в обіймах, видавлюючи все повітря з легень.

— Легше! — прошипів я. Хватка відразу ослабла, проте шакрінка не відпускала. Відсторонившись, подивився на її обличчя: навколо очей шерсть стала темнішою через сльози. — Мені хтось скаже, що відбувається? І як я опинився в медкапсулі?

Ратіо підійшов ближче і посвітив мені ліхтариком в очі. Кора заважала, і радник попросив її відійти, але дівчина, не відпускаючи, перемістилася за спину, поклавши підборіддя на мою голову. Що з нею таке?!

— Ти був мертвий, — ошелешив Ратіо. Переміщення відбувалося неправильно чи що? Науковець же продовжив: — Коли Кора нас покликала, ти лежав на підлозі непритомний. Як я зрозумів, це було зроблено свідомо. Щоб простежити за твоїм самопочуттям, вирішили перенести тебе в медкапсулу.

— Під час перенесення ти почав конвульсивно битися і кричати від болю, — тихо прошепотіла дівчина, коли радник замовк.

— Сканування показало велику активність рецепторів периферичної нервової системи, — побачивши мій важкий погляд, науковець збився і продовжив по-простому. — Ти відчував сильний біль, що вбиває організм. Ми не встигли навіть ввести знеболювальні або заспокійливе, як усе припинилося. — Ратіо замовк, настала довга пауза, під час якої він продовжував свердлити мене поглядом. — Твій мозок був мертвий. І тіло також швидко згасало. Нічого не хочеш пояснити?

— Дай йому вдягнутися, старий хричу! — тут підключилася бабця, тимчасово рятуючи мене від відповіді.

— Сама не молода!

Поки я повільно одягав форму, у голові швидко шукав відповідь щодо того, що сталося. Системо, що скажеш?

[Висока синхронізація між тілом і аватаром послужила прямим мостом передачі відчуттів. Нові дані прийняті й обробляються]

Тобто те, що я відчуваю в тілі аватара, впливатиме на основну оболонку, і навпаки?

[Так, але якщо є розум з однієї зі сторін]

А щодо нещодавньої псевдосмерті аватара? І що з моїм тілом?

[Вплив на нервову систему через сильні пошкодження основної оболонки під час перебування у свідомості. На даний момент перехід у тіло безликого — неможливий. Пошкодження досягли критичного стану, знадобиться більше десяти стандартних діб для відновлення до задовільного стану]

Виходить, якщо я помру, помруть і два моїх тіла?

[Можливо...]

Можливо?! Системо, що за жарти?!

— Рех?

Голос Ратіо вибив мене з розумового діалогу. Я одягнувся, тримаючи в руках кашкет і скляним поглядом дивлячись на нього. Моргнувши, осмислено подивився на підлеглих, які чекали, вирішивши пояснити свій стан:

— Намагаюся розібратися в тому, що сталося, — і, бачачи скептичні погляди від радника і старої шакрінки, додав: — Після нападу шаманів я зрозумів, як виходити за межі свого тіла, і простежив за порушниками на станцію Дуо.

Скепсис науковця ще більше зріс, а ось бабця зробила незрозумілий мені знак рукою і схилила голову, почавши щось тихо шепотіти.