Розділ 24. Пси-сила

Я відчув енергію, що протікає по кораблю. У момент, коли Ірита стала збирати всю міць для пострілу, мене витягнуло на інший план. Гера, Нел і Умбра, також були тут, здивовано озираючись. За мить вони засипали мене запитаннями, але я зупинив їх, прислухаючись до оточення. Час розтягнувся. Постріл мав уже відбутися, проте енергія тільки підходила до гарматної системи. Разом з енергією тягнуло і нас, і я вирішив не чинити опору, піддавшись загальному потоку. Псионіки трималися поруч, повністю довірившись мені, намагаючись не заважати.

Коли стався постріл, частинка свідомості кинулась слідом за потоком руйнівної потужності. Промінь впився в планету, перетворюючи на ніщо будь-яку матерію на шляху. Я насолоджувався цим почуттям, відчуваючи біль і агонію ворога. Але ейфорія пішла, варто було тільки зрозуміти одне: планета жива! Те, що ми бачили на екранах і зараз випалювали − всього лише оболонка. Під кілометрами мінералів, каменю, біомаси та іншого був тваринний розум. Поки ще він остаточно не прокинувся, але здатний захистити себе.

Відповідь на атаку не змусила себе чекати. Не встиг промінь згаснути, як до нас попрямувала потужна псионічна хвиля. Я відчував її силу, розуміючи, що вона випалить мізки всьому екіпажу Ірити і найближчим кораблям. І жоден модифікований щит не врятує. Але шанс був. За долі секунд перебравши кілька варіантів, зупинився на одному.

Тіло і розум діяли окремо. Віддавши команду на повну ізоляцію скафандрів і активацію фронтального щита, почав вливати якомога більше сили в генератор руйнівника. Паралельно з цим підключивши псионіків, створював багатошарову сітку назустріч хвилі. Ми ледь встигли. Псионічна атака викинула мене в реальний простір, оглушуючи. Прийшов до тями на підлозі. Дзвін у вухах перебивала корабельна тривога і чийсь настирливий голос. Витерши кров із носа, я потряс головою, сподіваючись, що це допоможе оговтатися. Нарешті, крізь гул, розчув Іриту:

− Рех, прийди до тями! Рех!..

− Відставити! − я насилу піднявся, спираючись руками об підлогу й озираючись. − Доповідай ситуацію.

− Є! Весь екіпаж непритомний, − але це я вже й сам бачив. Навіть Коуд валявся поруч, хоч і був найбільш стійким. − Зафіксовано численні випадки внутрішніх ушкоджень. Медботи займаються доставкою та лікуванням найважчих випадків...

− Що по планеті?

− З іншого боку стартували ворожі судна, але були знищені другою групою. Крім псионічної атаки нічого не сталося.

− Енергія? − вийшло встати на ноги і сісти в трон, викликаючи перед собою інформацію.

− На двадцяти відсотках. При утриманні щита наступний залп можливий через...

− Зосередься на захисті.

 Перебив я Іриту, дивлячись на список екіпажу. Заодно і викликаючи по зв'язку капітанів крейсерів. Але першим привернув увагу канал із Вортінгом, сигналізуючи про запит.

− Що це б...ь таке?! − вовк був сколочений і з почервонілими очима. − Якби не Ніккі, лежати нам мертвими...

− Псионічна атака з планети, − я поморщився, відповідаючи, але задумався про інше. Ніккі? Та дівчина, що відчула Умбру? Цікаво. − Якщо є серйозно постраждалі, повідом Іриту, вона надішле допомогу.

Обірвавши зв'язок, не до нього зараз, я запросив дані щодо стану екіпажу на кораблях. Другий загін взагалі не постраждав, відчувши лише легкий дискомфорт. А ось авіаносець зачепило, є загиблі. Також не відповідали на виклик трійка фрегатів, що перебували у відкритому космосі.

− Імператоре, Вортінг запросив дозвіл на виліт, − у гарнітуру проговорила Ірита, на що я кивнув, відпускаючи вовка. Схоже, найманець вирішив забратися подалі від проблемної планети.

На руйнівнику поспіхом приводився до ладу бойовий склад. Так, фактично поруч зі мною, помер пілот − не витримали судини. Ще кілька шакрінів із молодшого складу проігнорували наказ вдягнути скафандри, за що й поплатилися. Постраждалих набиралися сотні, а загиблих десятки. Добре, що Ірита взяла повний контроль над кораблем, дозволяючи зосередитися на відновленні.

Псионіки витримали удар, хоч і почувалися вичавленими. Про всяк випадок попросив їх обійти всіх, перевіряючи на навіювання. Капітани другої групи вже вийшли на зв'язок, а от командир авіаносного крейсера досі не прийшов до тями. Поки що замість нього висіло зображення старшого помічника. Вирішивши не відтягувати розмову з підлеглими, запитав:

− Ваші пропозиції?

Незважаючи на легкий хаос, шакріни тримали вухо гостро і посипали пропозиціями. Зійшлися на тому, що потрібно чекати підкріплення, а потім почати масове очищення планети. За розрахунками Ірити, на поточний момент нашої бойової потужності вистачило б, щоб дістатися до ядра планети. Однак потрібно буде висадитися на планету, щоб залишити маячки для координованої стрільби. І бажано спуститися глибше, для більш точних даних, заодно закладаючи найпотужнішу вибухівку. І для цього знадобитися дуже багато десанту, бажано механізованого. Тому першочерговим завданням було переобладнання дронів на автономів.

Капітан, що раніше наполягав на об'єднанні сил, тепер лише мовчки погоджувався з тим, що планету потрібно контролювати кількома групами. Якби ми всі разом потрапили під пси-хвилю, противник узяв би нас без бою. Тому тяж, що прийшов, і есмінці з системи Ка-18, отримали призначення на контроль орбіти окремою групою.