Розділ 19. Урок

Я дивився за тим, як учні ОНК збираються в аудиторію, розсаджуючись по місцях. Багато хто здивовано поглядав на мене, який чекав на подіумі в центрі приміщення. Сама аудиторія мала круглу форму, як амфітеатер і могла спокійно вмістити до п'ятисот живих істот. Загалом, не всі шакріни заслужили запрошення на цей захід. Лише військові й ті, хто подавав добрі надії на подальшу службу. Звісно, я вже погодив, щоб запис потім розійшовся по всіх місцях, все одно це зроблять рано чи пізно.

Кинув погляд на Умбру та інших найсильніших псионіків, що стояли поруч. Вони про щось тихо перемовлялися, тільки Картіс стояв осторонь, задумливо дивлячись перед собою. Капітан прийшов до мене раніше визначеного терміну і дав свою згоду на особисте навчання. Передавши інформацію, дав йому на навчання десять днів. На відміну від інших шаманів, офіцер був менш досвідченим у псионіці, зате більш дисциплінований і суворий до себе. Особливо якщо дивитися на сестер.

− Імператоре, усе готово, − доповів подумки Вівер, зайшовши в приміщення найостаннішим і відразу попрямувавши до мене.

Альбінос так само був відданий мені, але тепер фанатизму поменшало. Схоже, робота над латками з великою кількістю народу змусила його замислитися над багатьма речами. Але помітивши це, я лише підтримав його думки. Потрібно думати самому, розвиватися самостійно, а не покладатися на когось іншого. Тим більше, після того, як він дізнався всю правду.

− Почнемо, − мій голос, наповнений силою, рознісся залом, досягаючи кожного куточка. Аудиторія занурилася в темряву, виділяючи світлом лише центр, де я і стояв. − Багато хто з вас задається питанням, навіщо нас тут зібрали? Сьогодні буде особливий урок. Але для початку хочу представити вам найкращих псионіків Шак-Крі, − рукою вказав на підлеглих, що стояли поруч. − Саме вони передаватимуть вам знання, щойно засвоять їх.

На мене шоковано втупилася більшість присутніх. Я ментально пригнічував оточуючих, концентруючи їхню увагу на своїх словах. Тому й не було шуму та гаму, дозволяючи мені спокійно говорити.

− Так, ви не помилилися, − довелося дати парочці учнів уявний ляпас, оскільки вони хотіли вирватися з мого хвата. − Умбра, Гера, Нел, Мірк, Картіс і, звичайно ж, Вівер − отримали від мене пакети інформації про контролювання над силою і її розвитком. Згодом, вони поширять інформацію в ОНК, і швидше за все потім по всьому Шак-Крі.

Я послабив фіксацію натовпу, дозволяючи їм обговорити те, що відбувається. Та й чого варті були пропалюючі погляди псионіків, які стояли поруч зі мною. Тільки Умбра і Вівер спокійно сприйняли цю новину, давно ставши стовпами в шаманізмі держави. Хлопнувши долонями, я знову привернув до себе увагу, прибравши тиск взагалі, більше концентруючись на почуттях присутніх тут.

− Але це буде поступово. Першими отримають знання ті, хто стане найкращим і поїде на навчання до наших союзників мотаті в системі Ка-30. Я б хотів, щоб ви були готові до будь-якого розвитку в навчанні, аж до спроби захопити ваш розум.

Натовп загудів. Шакрінів переповнювали емоції: хтось обурювався, хтось не вірив у подібне, але були й ті, хто ставив запитання.

− Так, − варто було тільки заговорити, як усе стихло. Минулого тиску ніхто не хотів зазнавати повторно. − Офіційно ми союзники, але довіряти повністю ми можемо лише самим собі.

− Тоді чому ми уклали з ними договір? − піднявши руку і отримавши дозвіл, запитав немолодий офіцер.

− Необхідність. Нам потрібні союзники в боротьбі проти зовнішнього ворога. Це не означає, що вони готові зрадити нас у будь-яку хвилину, ні, − я похитав головою, і, заклавши руки за спину, став розповідати те, що дізнався. − Кганті, наприклад, впиваються боєм, вони чесні і відкриті.  Агаргі потребують торгівлі та спілкування, вони шукатимуть свою вигоду, але на відкритий конфлікт не підуть. А ось мотаті... − я замовк, обводячи натовп поглядом. Молоді, дорослі, навіть кілька старичків. Кожного я міг зламати, ментально змусивши танцювати під свою дудку. − Вони небезпечні. Довгоживуча нечисленна раса, з величезним потенціалом у псионіці. Тому кожен, хто контактуватиме з ними, отримає знання про захист від ментального впливу.

− Але ми вже цього навчалися!

Вигукнув шакрін із перших рядів. Я викликав довідку по ньому. Хм... молодий учитель тактики в ОНК. Синя шерсть, гордовитий погляд, допитливий розум, напевно він досяг висот на своїй ниві. Ось тільки не варто було сумніватися в моїх словах.

− Так, ви здобули базові знання, але що якщо я скажу, що твоя шерсть жовта.

− Ні, вона синя, − твердо заявив учень.

− Точно? − м'який тиск на розум і просто нашарувати на його бачення жовтий колір, додаючи сумніви зверху. − А я бачу жовтий.

− Та ні ж, − палко заперечуючи, хлопець підвівся і простягнув свої руки. − Ось же, вони такого... − він збився, уткнувшись поглядом на свою шерсть. − Жовта? Але я ж... синього роду.

− А може все-таки жовтого роду? − я гіпнотизував поглядом бідолаху, обплітаючи його розум павутиною сумнівів.

− Т-так, − якось спустошено закивав хлопець. − Можливо...

Я грюкнув долонями, знімаючи свій вплив із викладача. Аудиторія загрузла в тиші, учні з переляком поглядали на мене, багато хто активував свій ментальний захист. Були й ті, хто шкодував бідолаху, який потрапив під гарячу руку.

− Якщо хтось із вас ще самовпевнений у своїх силах у псионіці, я можу їх розвіяти. Нікого? − я зупинив жестом Умбру, який підхопився, поглядаючи на учнів. Те, що найкращі псионіки ще щось зможуть мені протиставити, я впевнений. Однак серед натовпу не було нікого гідного. − Ви станете майбутньою елітою Шак-Крі. І я хочу, щоб ви правильно оцінювали свої сили. Інакше, в кращому разі, помрете. А в гіршому… ви і самі зараз уявили, що я можу зробити з вами.