Розділ 15. Передача досвіду

Коуд аж затрясся від такого нахабства, але мені сподобалося. Сміливо з нахрапом та відразу до справи − по-військовому так. І судячи з облич інших шакрінів, вони самі не очікували такого від свого колеги. Хоча були ті, кому така поведінка не сподобалася.

− Бажаю, − я кивнув, одразу попрямувавши до п'єдесталу біля величезного тактичного столу. Не думаю, що офіцери будуть проти, якщо я почну першим. − Які правила?

− Під час запуску все поясниться, − вставши на протилежному боці столу, коротко відповів Картіс.

Подумки попросив заспокоїтися Коуда, який недобро поглядав на нахабу. Усе-таки, мене не повинні обожнювати, а тільки виконувати накази. Та й емоційно капітан не відчував до мене поганих почуттів, лише ставився, як до недосвідченого хлопчика, вважаючи, що все управління було на Дууху. Запустивши панель, я отримав інструкцію до ІТС: інтерактивний тактичний стіл. Усе просто, управління здійснюється через імплант, фактично подумки. Можна і голосом, але так довше відгук. Був перелік команд, але гнучке управління дозволяло підлаштувати все під себе.

Поки я вивчав інструкцію, стіл запустився, змінившись на тривимірний космічний простір із координатною сіткою. Цікаво, про що думає офіцер?

"...легка перемога. І решті утру носа. Нехай він і Імператор, але..."

Я різко відсахнувся від його думок, оскільки натрапив на пункт про заборону використання своїх здібностей. Що за дурне правило?! Звісно, він нічого не відчув, але попадатися на такому не хотілося. Хоча його думки мене розохотили. Легка перемога, думаєш? Я вишкірився, подивившись на марнославного супротивника. Той пересмикнув плечима, кинувши швидкий погляд на своїх колег.

− Почнемо, оскільки ви вперше, вам і вибирати сценарій.

Я переглянув список місій і вибрав найбільш доречний для нас: захист станції.

− Я буду атакувальником, приготуйся оборонятися, Картіс.

Правила битви прості. Тобі видають певну кількість очок, за які ти споряджаєш свій флот: кораблями та озброєнням. У цьому сценарії моя мета знищити станцію або розбити ворожий флот. З огляду на те, що космічна конструкція мала лише озброєння від москітного флоту і найпотужніший щит, покладатися можна тільки на корабельні сили. Я досить довго колупався в налаштуваннях, вишукуючи потрібну компоновку і вбиваючи накази. Але правилами це не заборонено. А ось капітан був готовий майже відразу ж, мабуть, використавши напрацьовану збірку. І тепер лише з усмішкою поглядав на мене. Натиснувши на готовність, перевів погляд на стіл. Безкрайній космос і тьмяне світило на краю карти. Прикинувши масштаби, я зрозумів, що нам видали десь пів системи для маневрів. По правому боці йшло довге астероїдне поле. І в центрі невелика хмара з каміння та пилу.

На моєму боці з'явився унікальний людський лінкор. Ця махина була близька до класу дредноутів через розміри, але сильно програвала в бойовій потужності та швидкості. Я дуже здивувався, побачивши його в можливому виборі кораблів. Все-таки корабель у вигляді сфери сильно вибивався з-поміж інших клиноподібних або прямокутних типів суден. І саме на ньому я побудував свою тактику перемоги, підготувавши Картісу сюрприз. А то позвикали до звичайних боїв…

Вороги були приховані від мого погляду, все ж таки, умови реального несподіваного контакту. Відправивши лінкор уперед, я випустив віялом трьох винищувачів із сенсорною апаратурою. Час гри прискорився, оскільки не відбувалося прямих зіткнень. Через середній такт один із винищувачів просигналізував про виявлення ворога і зник у вибуху. Два інших одразу ж кинулися до супротивника, рухаючись вгору та вниз по екліптиці. Відразу засвітилися ворожі кораблі.

Картіс діяв стандартно. Станцію прикривали два важкі крейсери, віддалено висіло ще два артилерійські кораблі. Поруч патрулювали три ланки з фрегатів з есмінцями на чолі. Він просто чекав, плануючи розстріляти супротивників, що підлітав, чи затримати їх тяжами. І один єдиний великий лінкор його дуже здивував, а судячи з посмішки − більше потішив. Адже який ідіот візьме єдиний корабель на штурм фортеці? Через кілька миттєвостей, Картіс відправив дві ланки винищувачів до астероїдного поля, побоюючись невидимок або раптового підкріплення.

Через мить артилерія стала відпрацьовувати по лінкору. Але модифікація щита дозволила просто ігнорувати подібне. Встромивши два фронтальних щита, на кожну півсферу, я міг не боятися масованого вогню. Та й корпус такої махини просто так не пробити. Виняток, напевно, буде великокаліберна плазма, але глянувши на носові стволи крейсерів, заспокоївся − Картіс прихильник кінетики. Лінкор повільно повз до станції, часом прокручуючись по осі, щоб змінити щит. Візуально ж це було просто непомітно, якщо тільки не використовувати потужну оптику. Офіцер почав нервувати, поглядаючи на невразливу мішень. Мої очі у вигляді винищувачів безперешкодно стежили за противником, передаючи інформацію. Я невдоволено поморщився, це основи: знищувати розвідників. Чи капітан подумав, що розбивши корабель, він і так переможе?

На лінкор накинулися три ланки, заходячи з тилу. Розвідавши, що не буде підкріплень, Картіс кинув на мене всі сили. Лазери, кулемети і навіть кілька ракет, я просто проігнорував, чекаючи підходу крейсерів. Варто було їм вийти на дистанцію стрільби, просаджуючи щити до критичного рівня, як лінкор буквально виплюнув модифікований фрегат у бік великих кораблів. Гарматні системи тяжів не встигли переключитися на вертку ціль, як той дістався до них, врізаючись у найближчого. Вибух. Нереальна вогняна куля поглинула частину крейсера, ділячи його наполовину. Кинув погляд на Картіса: вчепився в панель, не вірячи своїм очам. Ще одна помилка, треба одразу діяти, а не дозволяти емоціям брати гору. Новий фрегат із лінкора кинувся до крейсера, що залишився. Ланки противника спробували перехопити його, але пізно. Цього разу вибух лише розірвав носову частину корабля, вибиваючи його з ладу.