Розділ 1. Це тільки початок

Я походжав містком корабля, поглядаючи за роботою екіпажу. Підлеглі старанно все перевіряли, виключаючи будь-які можливі збої в системах крейсера. Це викликало тільки легку усмішку, подібне малоймовірно. За регламентом правитель держави не зобов'язаний перебувати на містку, але за звичкою, що в'їлася за роки життя, мені завжди подобалося бути тут, підтримуючи наближених у тонусі. Тим більше, коли крейсер виходив із гіперкоридору в прикордонну систему.

− Бойова тривога! Виявлено противника!

Як відчував! Обличчя спотворив оскал, я відразу вивів навколо себе голограму системи Ка-30, приймаючи дані від операторів. Самотня вмираюча зірка в космічній порожнечі вперше за довгий час відчула себе значущою точкою всесвіту. У центрі, неподалік від світила, висів каркас майбутньої орбітальної фортеці. Вдалині, на краю системи біля точки стрибка на Ка-29 флот Шак-Крі добивав залишки якихось найманців. П'ять крейсерів рвали на шматки фрегати і винищувачі, одна з бойових одиниць увійшла в ближній бій з ворожим транспортом, беручи його на абордаж. І це все за підтримкою малого руйнівника − гордість моєї держави, корабель Древніх. Клас дредноут, що перевершує лінкорів за потужністю. Має численний москітний флот та енергетичну гармату, здатну розколювати планети. І його найбільша перевага: кораблем керував один єдиний штучний інтелект з невеликою кількістю екіпажу.

Здавалося, розгром противника йде за планом, але через пролом у строю прорвалася трійка фрегатів і швидко пішла в наш бік. Я прикро похитав головою. Якщо адмірал не прорахував подібне − у нашій обороні серйозна прогалина, і це змусить мене замислитися над зміною командувача флотом.

− Імператоре, − шакрін у білій формі привітно схилив голову. − До ваших позицій пропущено цілі, не залишати ж усі веселощі нам?

 Я засміявся. Вони спеціально відпускають противника, щоб їхній правитель не нудьгував? Та яким монстром мене вважають?! Але, незважаючи на ризикованість, такий поворот подій сподобався.

− Доповідай, Шикас, − відсміявшись, наказав адміралу і додав з усмішкою: − Постарайся наступного разу без подібних сюрпризів.

− Слухаюся! − Шикас стукнув кулаком по грудях. − За останні дванадцять днів це третє вторгнення...

Слухаючи командувача, який зовсім нещодавно зайняв цю посаду, я дивився на голограмі, як крейсер іде навперейми фрегатам, що втекли. Москіти не давали їм ухилятися або розділитися, заганяючи в пастку.

Після того, як ми розбили флот Руйнівників оплотів, було укладено договір про співпрацю з нейтральним світом Міхтою. Сектор з Ка-35 до Ка-30 потрапив під захист Шак-Крі для збереження торгових шляхів. І тут найманці, ніби з ланцюга зірвалися та намагалися прорватися через оборону. Що дуже дивувало, адже сенсу в цьому не було. На відстані трьох систем від кордону, що охороняється, попереджалося про військову присутність, а також вільний пропуск усіх цивільних суден і обіцянку їх захистити згідно з міжгалактичними законами. Поки так, а у найближчому майбутньому на Ка-30 відкриється транзитна станція, що підтримає порядок у системі та матиме торгові порти.

Ось і зараз Шикас зустрів нову порцію незрозумілих гостей. Невихованих, мовчазних і злих. Як фанатики... до речі, про них. Крейсер, що бере ворога на абордаж, належав культу Діти Імператора, за якими я спостерігав увесь час. Занадто непередбачувані, хоч і поклоняються мені. І зараз вони з люттю знищували екіпаж противника. Не билися, не воювали, а саме вирізали всіх, хто потрапить під руку. Люди нічого не могли протиставити закутим у броню шакрінам. Молотобійці, верхівка бойових жерців з легкістю проламували будь-які перепони і черепи ворогів. Увімкнувши камери, я побачив Марда, який люто вискалився і руками розірвав ворожого капітана навпіл. Шакріни навколо завили, підкидаючи зброю. Звірі...

− Вогонь.

Перериваючи роздуми, віддав наказ. Попри те, що я спостерігав за далекою битвою, підхід ворожих фрегатів до крейсера відстежував постійно. Шість променів вирвалися з гармат, випускаючи всю накопичену енергію з генераторів. Оператор вицілював найвразливіші місця в кораблях, тому я не здивувався, побачивши дві яскраві спалахи. Третій фрегат спробував розірвати дистанцію, обходячи нас стороною, але на нього накинулися дрони з дрендноута, вгризаючись в обшивку і знищуючи за мить.

Поруч з'явилася голограма шакрінки: котяче обличчя, темно-синя шерсть, тендітна фігурка та обтислий синтетичний костюм − моя мати одна з найкрасивіших жінок у Шак-Крі. Була. Вона померла під час інтриг безликих, тим самим підштовхнувши мене ще більше проти своєї початкової раси. Зараз же її образ використовував ШІ корабля.

− Ірито, − привітальний кивок. − Сподіваюся, цього разу обійдемося без розбитого ангара?

− Ідіть ви Імператор на… переговори!

ШІ ображено скорчила мордочку та зникла. Я ж розсміявся на таку реакцію, все ніяк не звикну, що штучний розум має подібні емоції. Тому не можу втриматися і не підколоти її.

Без команд крейсер продовжив курс до Міхти, представники нейтрального світу хотіли поспілкуватися. А мені ж хотілося просто відпочити. Тим більше, моя фаворитка, Кора, зайнялася самонавчанням, вирушивши до нової школи для псионіків. Як я підозрював, вона просто не хотіла залишати без уваги вбивцю, найняту для навчання дітей.

Взагалі створений заклад мене тішив, увібравши в себе існуючі структури і розділившись на три напрямки. Корпус псионіки − ті, хто здатний використовувати ментальну енергію. Корпус гвардійців − шакріни, які можуть чинити опір зовнішньому впливу або спеціально навчаються цього. Корпус убивць − одиниці, на них не впливає пси-сила, вони просто її ігнорують. І в кожного свій учитель та наставник.