Розділ 72. Чекав саме сьогодні

— Мені відкрився фрагмент минулого довжиною всього хвилин у десять, — Злата була зосереджена. Видно було, що хоче розповісти коротко, але не проґавити важливих моментів. — Дьєр Ентоні розмовляв зі своїм приятелем дьєром Ареном. Ім'я я дізналася з їхньої розмови. Вони обидва були напружені та сердиті. Обидва не добирали слів. Але дьєр Ентоні був особливо розгніваний. Я його таким ніколи не бачила. Навіть подумати не могла, що він може так обурюватися.

— Вони говорили про Габі? — припустила Тереса.

Була майже на сто відсотків упевнена, що вгадала, але, виявилось, і близько не влучила.

— Ні. Вони говорили не про Габі. Я спочатку навіть зрозуміти не могла про що мова. Ще до того, як вони розпалилися, дьєр Арен ділився з Ентоні останніми подіями свого життя. Він кинув фразу в дусі: "Я їй сказав: хочеш бути зі мною — позбудься приплоду". Ось після цієї фрази Ентоні й розлютився. Він назвав Арена негідником. І той у відповідь теж слів не добирав. "Вона мені ніхто. Коханка на раз. А брюхата і поготів не потрібна".

— Справді негідник, — Тереса розуміла Ентоні. Після таких мерзенних фраз, які видавав його приятель, і справді, хочеться вилаятися останніми словами. — Виходить, коханка Арена завагітніла, а він схиляв її до того, щоб позбавилася дитини.

— Так. Дьєра Ентоні це розлютило. Він намагався достукатися до Арена, але той лише люто пирхав, що Ентоні до його особистого життя не повинно бути жодного діла. Їхня розмова перейшла у відверту лайку, і Ентоні вказав Арену на двері.

— І той пішов?

— Так. Але відчувалося, що біль, досада і агресивність не відпускали Ентоні, навіть коли він залишився сам. Щоправда, він залишався на самоті недовго. Адже там, у кімнаті з каміном, він вечорами зустрічався з Габі.

— Ти бачила, як вона зайшла?

— Ні. На цьому місці видіння закінчилось. Але ми з Лерою зіставили епізод із тим, що розповідала Габі. Ми майже на сто відсотків упевнені, що це був саме той вечір, коли Габі хотіла розповісти Ентоні про свою вагітність. Імовірно, вона довго підбирала слова, ходила коло і навколо. Могла спитати для початку, як Ентоні ставиться до незапланованих дітей. А він перебував під враженням від зустрічі з Ареном і, не здогадавшись, до чого Габі затіяла цю розмову, міг ненароком висловитися на кшталт того, що, мовляв, незаплановані діти — це проблема.

— Але справа навіть не в тому, що він сказав, — підключилася з поясненнями Лера. — Слова не такі важливі. Габі, завдяки своєму дару, побачила ментальний образ Ентоні, який мимоволі прокручував у голові розмову з Ареном. Ці його жахливі слова: "Хочеш бути зі мною — позбудься приплоду". Вагітність послабила дар Габі і, мабуть, сталася помилка. Вона побачила не так ментальний образ Ентоні, як образ того, про кого він у той момент думав. Їй здалося, що вони з Ентоні можуть залишитися разом, лише якщо не буде дитини. Вона вирішила, що ментальні поля Ентоні та майбутнього малюка несумісні — власне усе те, що вона нам розповідала. І виходило, щоб врятувати дитину, їй треба втекти.

Тереса слухала, киваючи. Молодці подруги. Все, що вони розповіли, виглядало дуже логічно та правдоподібно. Найімовірніше, саме так і було. Тепер зрозуміло, яка жахливо несправедлива помилка розділила двох закоханих. Тепер би тільки встигнути!

Екіпаж поки що подолав лише половину шляху. Дорога займе ще щонайменше півгодини. І це можуть виявитися фатальні півгодини. Габі на нервах. До того ж у вагітних бувають різкі перепади настрою. Що як вона скаже Ентоні всього пару слів і втече? Можливо, цієї миті вона вже якраз і вимовляє ці останні прощальні слова.

По обличчях подруг неважко було здогадатися, що в їхніх головах засіли приблизно такі ж побоювання.

Шкода, що Габі не має мобільного кристала. Можна було б з нею зв'язатися і все розповісти. Був інший варіант — зв'язатися з Ентоні. Але Тереса розуміла, що він навряд чи відреагує на сигнал свого мобільного кристала. Йому зараз не до цього.

Гаразд. Ще не все втрачено. Тереса знала, що робити. Звичайно, якби не крайня необхідність, вона б на таке не наважилася. Але чого не зробиш, щоб допомогти двом закоханим.

Вона дістала з кишені мобільний кристал, щоб записати голосове повідомлення Джозефу. Його особняк знаходиться всього за кілька кроків від особняка Ентоні, і за бажання він може бути у кузена за п'ять хвилин.

Дьєре Джозефе, якщо бажаєте щастя дьєру Ентоні, негайно вирушайте до нього і в будь-який спосіб не допустіть, щоб Габріелла, яка зараз у нього, зникла. За всяку ціну затримайте її до нашої появи. Ми скоро будемо на місці і все пояснимо.

Лері явно сподобалася ініціатива Тереси, і вона відразу записала і відправила приблизно таке ж повідомлення дьєру Яну.

Габі смикнула дверний дзвіночок особняка Ентоні. Знала, що він не спить. Бачила, що в одній із кімнат горить приглушене світло.

Скільки секунд мине, перш ніж він відкриє? Одна... дві... три... Навіщо Габі рахує? Вона робить це, щоб обдурити саму себе, щоб у голову не лізли боягузливі думки втекти просто зараз, так і не поговоривши з Ентоні. Адже вона може це зробити. Вірний друг Вілзорт чекає неподалік альтанки, готовий будь-якої миті прямо там створити портал. Він людина слова.

Ні… Габі не втече, не поговоривши. Вона обіцяла. Та й Ентоні має право про все дізнатися. Хоча їй важко буде сказати йому, що він є мимовільною загрозою безпеці їхнього малюка. Як він із цим житиме? Коли Габі втекла від нього вперше, вирішила залишити його в незнанні. Але тепер розуміла, що якою б гіркою не була правда, знати її краще, ніж все життя губитися в здогадах.

Двері відкрилися.

Габі подивилася на Ентоні, намагаючись запам'ятати кожну деталь. Всім, що залишиться у неї, коли вона зникне, буде його образ. Вона знала, що кожна мить їхньої сьогоднішньої зустрічі відкладеться у неї в пам'яті назавжди.

Вона з жалем підмітила темні кола втоми під його очима — вочевидь, він провів безсонну ніч. Але все одно, Ентоні був такий гарний, що серце зайшлося. І там, у серці, народилося німе благання: нехай Єжи буде схожий на батька. Будь ласка! Нехай успадкує його красиві розумні очі.