Без умов

РОЗДІЛ 69 Меліса

Я стояла на балконі і слухала ніч.

Сила в мені була стабільною.

І саме тому я відчула це.

Ледь помітні імпульси.

Не від істот.

Від людей.

Маленькі. Неконтрольовані. Спонтанні.

— Вони не створили штучний вузол, — прошепотіла я.

— Що тоді? — спитав Маркус.

Я повернулася до нього.

— Вони розбудили те, що завжди було латентним.

— У людях?

Я кивнула.

— Первинна сила — не тільки моя.

Тиша стала важкою.

— Це означає… — почав він.

— Що я більше не єдина.

І вперше в моєму житті це не звучало як загроза.

Це звучало як початок.

Ось поворот:

Первинна сила починає проявлятися у звичайних людях.

Не як магія.

Як потенціал.

Тепер питання не в контролі.

А в еволюції.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше