Без умов

РОЗДІЛ 56 Меліса

Я повернулася додому втомленою.

Не фізично.

Ментально.

Місто не обрало сторону.

Воно обрало складність.

І це добре.

Але складність завжди має ціну.

Маркус зайшов слідом.

— Ти змінила поле, — сказав він.

— Ні, — відповіла я. — Я зняла крайнощі.

— А він?

— Він не дурень.

Я підійшла до вікна.

— Він дозволив мені виглядати раціональною.

— Чому?

— Бо тепер він виглядає таким же.

Тиша.

— І це означає… — почав він.

— Що наступний удар буде не проти сили. І не проти системи.

Я повернулася до нього.

— А проти довіри.

Він кивнув.

Місто сьогодні не обрало війну.

Але воно стало уважнішим.

І Вольф це розуміє.

І ми — теж.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше