Без умов

РОЗДІЛ 50 Маркус

Перший офіцер загинув за двадцять секунд.

Не тому, що був слабким.

Тому що вони діяли разом.

Скажені не кидалися хаотично. Вони розходилися секторами. Наче знали планування приміщення.

— Хто дав їм доступ до схем?! — крикнув хтось у рації.

Я знав відповідь.

Не доступ.

Координація.

— Виводьте цивільних! — закричав я.

Поруч зі мною впала молода дівчина — стажерка. Рука розірвана, очі повні шоку.

Я притис її до стіни, прикрив, відштовхнув істоту, що кинулася на нас.

— Дихай, — сказав я їй. — Дивись на мене.

Але в цю мить я вже відчував інше.

Меліса.

Вона була тут.

І стримувалася.

Подобається

Відредаговано: 18.03.2026