Без умов

РОЗДІЛ 49 Меліса

Я відчула це ще до дзвінка Маркуса.

Не як напад.

Як резонанс.

Коли істоти втрачають розум, вони діють хаотично. Агресія, імпульс, біль.

Але якщо вони починають чекати — це вже не безумство.

Це управління.

Я з’явилася на даху складу за кілька секунд до того, як ситуація вийшла з-під контролю.

Поліція стояла ззовні. Озброєна. Напружена.

Усередині — десятки істот. Зачинені. І мовчазні.

Я відчула хвилю.

Не магію.

Команду.

І тоді двері внутрішніх блоків відчинилися не вибухом.

Послідовно.

Система не зламалася.

Її відкрили.

— Вольф, — прошепотіла я.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше