Без умов

РОЗДІЛ 45 Меліса

Поліція почала діяти швидше.

Без мене.

Скажених більше не чекали. Їх ізолювали. Закривали. Перевозили.

Я стояла осторонь і дивилася, як світ намагається довести, що може без мене.

І частина мене була… задоволена.

Бо це означало, що я більше не єдина опора.

Але інша частина знала — система без розуміння природи сили небезпечна.

Коли я проходила повз один із відділів, я побачила клітки.

Нові.

Міцніші.

І в одній із них — істота, яка дивилася на мене не з люттю.

З образою.

— Ми не вороги, — прошепотіла вона.

Я не відповіла.

Бо зараз будь-яке втручання стало б доказом.

Подобається

Відредаговано: 18.03.2026