Без умов

РОЗДІЛ 44 Маркус

Мій офіс сьогодні був занадто тихим.

Контракти зависли. Партнери стали обережнішими. Запити почали звучати інакше.

— Ти все ще з нею? — спитав один з давніх контактів.

Не агресивно. Ділово.

— Я з містом, — відповів я.

Він не посміхнувся.

— Тоді визначся, що зараз означає це слово.

Я поклав слухавку і дивився на карту міста на стіні.

Точки конфліктів.

Райони, де клітки відкрилися.

Місця, де Вольф проводив “дискусії”.

Він не збирав фанатиків.

Він збирав сумнів.

Телефон задзвонив знову.

— Поліція змінює протокол, — сказав Оскар. — Тепер вони офіційно не покладаються на неї.

Я закрив очі на секунду.

— Тобто?

— Вони створюють власний підрозділ для роботи з істотами.

Я ледь усміхнувся.

— Ось і структура.

Подобається

Відредаговано: 18.03.2026