Без умов

РОЗДІЛ 35 Меліса

Коли скажених почали ловити поліцейські, я стояла в тіні й дивилася.

Клітки. Метал. Зв’язані руки. Закривавлені обличчя.

Я могла зупинити це раніше.

Могла.

Але ми вирішили — не втручатися.

— Це не твоє рішення, — прошепотів простір.

— Ні, — відповіла я. — Це наше.

Я відчула, як світ дивиться на мене. Не як на спасіння. Як на мовчазну силу.

І Вольф це бачив.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше