Без умов

РОЗДІЛ 34 Маркус

Рішення прийшло не емоційно.

— Ми не втручаємося першими, — сказав я.

— Лише захищаємо невинних, — додала Меліса.

Ми сиділи один навпроти одного. Не як союзники в паніці. Як дорослі, які розуміють ціну дії.

— Якщо ми продовжимо бити точково, — продовжив я, — культ стане жертвою. А Вольф — рятівником.

— Тому ми дозволяємо системі реагувати, — сказала вона. — Поліція. Міські служби.

— І не чіпаємо їх, поки не проллється кров.

Тиша.

— Це небезпечно, — сказала вона.

— Так.

— Але інакше він виграє наратив.

Вона кивнула.

— Добре. Ми затаїмося.

Це рішення було правильним.

І фатальним.

Подобається

Відредаговано: 16.02.2026