24

Артур уже збирався йти, коли Пол знову взяв телефон Айшен і поклав його поруч зі своїм. На екрані досі залишалося останнє повідомлення, яке вони встигли отримати перед тим, як зв’язок перервався. Слова Айшен про те, що в неї є якась думка, не давали йому спокою, але він розумів: змусити її продовжити розмову вони не зможуть.

— Ти справді збираєшся цим займатися? — запитав Пол, коли Артур повернувся до столу.

— Ти ж чув, що я їй відповів.

— Відповісти можна багато чого. Але одне діло — погодитися допомогти, а зовсім інше — почати шукати невідому істоту, про яку ми знаємо лише те, що вона з’являється в дзеркалах і тримає Айшен між світами.

— Я це чудово розумію. Саме тому й не збираюся починати з пошуків істоти.

Пол подивився на нього з певним здивуванням.

— А з чого тоді?

— З людини, яка розуміється на тому, що відбувається. Бажано такої, яка не має жодного стосунку до Мілани, Дженн чи їхньої родини. Нам потрібна незалежна думка. Якщо знайдемо когось, хто зможе пояснити природу артефакту, тоді принаймні матимемо від чого відштовхуватися.

— Тобто шукаємо іншого мага?

— Саме так.

Пол замислився, а потім провів долонею по обличчю.

— Знаєш, я досі не можу звикнути до того, що ми обговорюємо це цілком серйозно. Ще кілька тижнів тому я б вирішив, що людина, яка пропонує мені шукати мага, просто знущається.

— Ще кілька тижнів тому ти не отримував повідомлень від загиблої нареченої.

— Справедливо.

Артур сів навпроти й дістав блокнот. На чистій сторінці він написав кілька слів: «Незалежний маг. Артефакт. Міжсвіття». Потім підкреслив перше.

— Є ще одна причина, чому я не хочу звертатися до Мілани. Ми вже маємо її пояснення, але тепер знаємо, що вона могла приховати від нас важливі обставини. Якщо ми знову прийдемо до неї з новими запитаннями, вона знатиме, що саме нас цікавить, і зможе підготувати відповіді. Мені потрібна людина, яка побачить предмет уперше й не матиме можливості підлаштувати свою розповідь під наші відомості.

— Тоді треба знайти когось, хто взагалі нічого не знає про цю справу.

— Так. І бажано не знайомого Мілани.

Пол трохи помовчав, обдумуючи почуте.

— І де ти збираєшся його шукати? У телефонному довіднику?

— Почну з відкритих джерел. Оголошення, місцеві групи, сайти, можливо, якісь старі публікації. Люди, які називають себе магами, зазвичай не надто приховують свою діяльність.

— Це ще м'яко сказано, — зауважив Пол. — Я вже бачив оголошення, де обіцяють повернути кохану людину, зняти родове прокляття, відкрити третє око й вирішити всі фінансові проблеми за один сеанс. Причому зі знижкою, якщо записатися до кінця тижня.

Артур підняв очі від блокнота.

— Ти цікавився?

— Ні, просто випадково натрапив. Хоча, якщо подумати, нам потрібна людина, яка зможе звільнити душу з міжсвіття. Можливо, варто почати з тих, хто обіцяє найскладніше.

— Не поспішай. Якщо ми підемо за кожним оголошенням, то витратимо місяць на людей, які продаватимуть нам свічки, амулети й консультації. Спочатку треба скласти список, а потім визначити, кого з них узагалі варто перевіряти.

— Ти хочеш сказати, що в нас буде таблиця магів?

— Якщо тобі так зручніше, можеш називати її саме так.

Пол уперше за весь вечір усміхнувся.

— Чудово. «Таблиця магів». Ніколи не думав, що мені доведеться брати участь у такому проєкті.

Артур не підтримав жарту, але й заперечувати не став. Він перегорнув блокнот і почав записувати категорії, за якими можна було шукати потенційних співрозмовників.

— Маги, відьми, знахарі, цілителі, екстрасенси, характерники. Можливо, люди, які займаються спіритичними практиками або стверджують, що можуть спілкуватися з померлими.

— Ворожки, тарологи, нумерологи, — додав Пол. — І всілякі люди, які пропонують очищення від негативної енергії.

— Це вже буде окремий список.

— Чому?

— Тому що нас цікавить не передбачення майбутнього й не пошук загублених речей. Нам потрібен хтось, хто розуміється на предметах із магічними властивостями, на створенні артефактів і, найголовніше, на тому, що відбувається з душею після смерті.

Пол кивнув, визнаючи слушність зауваження.

— Тоді я займуся пошуком в інтернеті. Ти можеш перевірити, чи немає в тебе якихось знайомих, які працювали з подібними справами.

— У мене немає знайомих магів, Поле.

— Я мав на увазі людей, які могли чути про них. Журналісти, лікарі, працівники соціальних служб, хтось із місцевих. Не обов'язково шукати відьму серед своїх друзів.

— Добре. Я подивлюся, що можна знайти через роботу, але не обіцяю, що це дасть результат.

Пол узяв свій телефон і відкрив браузер.

— З чого почнемо?

— З міста. Не потрібно одразу розширювати пошук на всю область. Якщо людина справді має певну репутацію, про неї повинні знати місцеві. А якщо не знайдемо нікого, тоді будемо шукати далі.

— І як відрізнятимемо справжніх від шарлатанів?

Артур подивився на нього.

— Поки що ніяк. Ми не знаємо, як виглядає справжній маг, тому не можемо оцінювати людей за зовнішністю, манерою говорити чи навіть за тим, наскільки переконливо вони описують свої здібності. Спочатку зберемо інформацію, а потім вирішимо, кого варто відвідати.

— Тобто нам доведеться вислухати всіх?

— Не обов'язково. Але якщо ми хочемо знайти людину, яка справді розуміється на таких речах, доведеться перевірити більше, ніж двох-трьох кандидатів.

Пол відкрив першу сторінку з результатами пошуку. Уже за кілька хвилин на екрані з'явилися десятки оголошень, сторінки з відгуками, фотографії людей із загадковими поглядами та обіцянки вирішити проблеми, які звичайна людина навряд чи могла б навіть сформулювати.

— Ось, дивись. «Майстер із багаторічним досвідом допоможе відкрити приховані здібності, зняти будь-яке прокляття й захистити від негативного впливу». А тут ще краще: «Працюю з енергіями предків, повертаю душевну рівновагу, допомагаю у складних життєвих ситуаціях».