12

Артур повернувся до матеріалів справи після короткої наради, під час якої вдалося узгодити подальші перевірки автомобіля та відеозаписів. Розслідування рухалося повільніше, ніж йому хотілося, але поки що це не було чимось незвичайним. У справі залишалося достатньо невстановлених обставин, а кожна нова зачіпка вимагала перевірки, перш ніж її можна було вважати доказом.

Він переглянув список речових доказів, затримав погляд на кількох позиціях і взявся до наступної папки. Серед вилучених речей був телефон Айшен. Його знайшли після аварії та передали на зберігання разом з іншими особистими речами загиблої. Сам по собі мобільний телефон не здавався Артурові чимось особливо важливим, але в подібних справах дрібниць не буває. Листування могло допомогти встановити, з ким Айшен спілкувалася напередодні весілля, чи отримувала вона якісь незвичні повідомлення і чи були в її житті обставини, про які близькі не знали.

Телефон лежав у пакеті для речових доказів. Артур перевірив маркування, звірив номер із записами, після чого розпакував його відповідно до процедури. Пристрій не мав видимих пошкоджень, які могли б одразу пояснити несправність. Екран працював, корпус був цілий, а після розблокування відкрився звичайний інтерфейс. Артур переглянув журнал дзвінків, список контактів і доступні повідомлення, поступово відмічаючи те, що могло мати значення для справи.

Спочатку нічого особливого не траплялося. Листування з Полом, повідомлення від Дженн, нагадування, кілька сповіщень від застосунків. Звичайний вміст телефона людини, яка збиралася заміж і мала достатньо справ, щоб не покладатися лише на пам’ять. Артур не читав кожне повідомлення від початку до кінця: його цікавили насамперед дати, час і можливі зв’язки з подіями перед аварією.

Саме тому одне з повідомлень привернуло його увагу не відразу. Воно стояло в списку окремим рядком, без зрозумілого імені відправника. Артур відкрив його, очікуючи побачити чергове рекламне сповіщення або системний текст, який некоректно відобразився після пошкодження даних.

На екрані з’явилася послідовність символів, що не складалася ні в одне слово. Латинські літери чергувалися з цифрами, знаками пунктуації та фрагментами, схожими на спотворені кириличні символи. Подекуди повторювалися однакові комбінації, але жодного очевидного закономірного змісту Артур не побачив.

Він перечитав повідомлення, потім повернувся до списку й перевірив інформацію про відправника...

Номер збігався з номером самого телефона.

Артур кілька секунд дивився на екран, після чого ще раз звірив цифри. Помилки не було. Повідомлення значилося як надіслане з того самого номера, на який був зареєстрований телефон Айшен.

— Цікаво, — пробурмотів він.

Це було не перше дивне явище, з яким йому доводилося мати справу під час розслідувань, і не кожне з них зрештою виявлялося чимось важливим. Автоматичні сповіщення, помилки синхронізації, некоректно відновлені дані після перезавантаження — телефон міг створювати чимало плутанини навіть без чиєїсь навмисної участі. А якщо до цього додавалися різні формати збереження повідомлень і проблеми з кодуванням, дивний текст уже не здавався чимось винятковим.

Він зробив знімок екрана службовим пристроєм, зафіксував час і відкрив властивості повідомлення. Даних було небагато. Зрозуміти, чому текст мав такий вигляд, за самим екраном не вдавалося. Артур повернувся до списку, ще раз перевірив відправника, а потім переглянув сусідні повідомлення. Жодної очевидної розмови, до якої цей текст міг би належати, не було.

Він не став намагатися відповідати на повідомлення чи змінювати налаштування телефона. Поки пристрій залишався речовим доказом, будь-які дії мали бути обґрунтованими й зафіксованими. Якщо текст був наслідком технічного збою, необережне втручання могло ускладнити перевірку. Якщо ж повідомлення мало інше походження, тим більше не варто було експериментувати навмання.

Артур записав у блокноті номер повідомлення, час його отримання, відправника та характер відображеного тексту. Поруч додав коротку примітку: «Перевірити походження. Можлива помилка кодування або системний збій».

Він перечитав написане й підкреслив останнє речення. Це було робоче припущення, а не висновок, і він не збирався плутати одне з іншим.

За кілька хвилин Артур зателефонував до технічного відділу й домовився про перевірку пристрою. Йому потрібно було встановити, чи справді повідомлення було створене чи надіслане з цього телефона, чи могло воно з’явитися внаслідок збою, а також чи збереглися в пам’яті дані, які дозволять відновити його первісний вигляд.

Завершивши розмову, він знову подивився на екран. Набір символів залишався таким самим безглуздим, як і кілька хвилин тому. Артур заблокував телефон, поклав його до пакета й належним чином закрив упаковку. Поки що перед ним була лише технічна аномалія, яку належало перевірити. І якщо для цього доведеться залучити фахівця, який розуміється на цифрових даних краще за нього, то саме це він і зробить.

Артур забрав пакет із речовим доказом та папку справи й вийшов із кабінету. На цей момент у нього було одне просте завдання: з’ясувати, звідки взялося повідомлення, яке телефон Айшен нібито надіслав сам собі.

***

Айшен продовжувала йти, час від часу озираючись на будинки, повз які проходила. Місто залишалося таким самим безлюдним, як і раніше, а кольорові й бліді тіні, що зрідка перетинали вулицю, не давали їй забути, що відсутність видимих мешканців ще не означає, ніби тут нікого немає. Вона вже перестала намагатися розгледіти їхні обриси. Щоразу, коли їй здавалося, що одна з тіней затрималася на місці трохи довше, ніж інші, варто було повернути голову, як перед нею залишалися тільки стіни, тротуари й порожні вікна.

Їй потрібне було третє дзеркало. Це вже не здавалося випадковою примхою, хоча пояснити, чому вона взагалі вирішила, що повинна його знайти, Айшен не могла. Перше показувало все навколо, крім неї самої. Друге дало їй побачити Пола, але навіть це виявилося майже нестерпним: він був так близько, що вона могла розгледіти знайомі риси його обличчя, і водночас настільки далеко, що її голос для нього нічого не означав. Вона не знала, чи побачить у третьому дзеркалі щось корисне, але іншої зачіпки в неї не було.