Розділ 7

Майкл зміг зв’язатися з базою, а Айзек почував себе вже краще, і я майже весь час була поряд із ним. Дізналася, що йому двадцять дев’ять років і він зі штату Оклахома. Про себе також відзначила, що Айзек також досить гарний та веселий молодий чоловік, зі своїм світоглядом, відчуттям гумору та щирим серцем.

Одного разу, прогулюючись до ріки, яка була поряд із селищем, Айзек повідомив, що разом із Джо, Скотом, Майклом та Тейлором служать понад шість місяців, і кожного похвально відзначив.

— Айзеку, у тебе є дружина, дівчина? — запитала.

— Гм, це ти для себе цікавишся? — підморгнувши, сказав.

— Ні, просто цікаво стало, — відверто та чесно відповіла.

— Дякую за відвертість. Тепер моя черга: ще не зустрів ту жінку, яка б змогла покорити моє серце назавжди.

Також про себе відмітила, що Айзек може ще бути тим Дон Жуаном.

— Які плани на майбутнє?

— Ну, мабуть, зміню професію та піду працювати в моделі, — посміхнувшись, відповіла.

Сержант голосно засміявся та сказав, щоб я не ображалася на його невдалий жарт про подіум. Поплескавши його за плече, промовила, що вже час повертатися. По дорозі ми спостерігали, як рибаки вміло ловили рибу, як люди селища вирощують африканське просо, рис та трудяться на плантаціях. Вони живуть у захищеному місці, де панує лад та мир. На деяку хвилину, поглянувши на всіх цих людей, мені страшно стало, що з нашим приходом все може бути зруйнованим.

Надвечір, коли ми сіли вечеряти з родиною Ганджу, я знову задумалася.

Мої сумні думки вщент розбили африканські танці, які нам презентували в цей вечір. Тепер стало зрозуміло, чому африканський народ має особливо розвинене почуття ритму. Слова в африканських піснях вільні в метричному відношенні, вони не збігаються з ударними частками, як заведено у нас. Основу африканських танців складає ритмічна, вільна африканська музика, яку можна спостерігати на прикладі барабанних ансамблів, де виникає характерний для неї так званий перехресний ритм, тобто поєднання декількох ритмів. При виконанні пісні накладаються кілька ритмів, тобто вокальної мелодії, плескання в долоні, барабанів та інших музичних інструментів, що мають свій малюнок і акценти, що не збігаються один з одним.

Африканський танець — найстаріша форма хореографії у світі. Етнічним танцям вчать дітей із раннього дитинства.

Асіта розповіла мені про особливості африканських танців, зокрема мова йшла про те, що танці супроводжують більшість ритуалів, доводячи виконавця до стану трансу, що групові виступи розділено за статями: чоловіки танцюють для жінок, і навпаки. Також вона повідомила мені, що під час танцю чоловіки можуть імітувати тварин або мисливців, тому танцюють зі зброєю, палицею, списом, вони можуть підстрибувати та кричати. Водночас жінки танцюють плавно, ноги зігнуті, тулуб нахиляється вперед, кроки шаркають, особливі рухи — обертання і трясіння. Окремі частини тіла рухаються одночасно у двох або трьох абсолютно різних ритмах. При цьому тіло нахиляється в боки, вперед і назад, а танець виконується на одному місці.

Нам показали танці воїнів. Особливістю цього танцю я відмітила агресивний стиль, характерні рухи, складні барабанні ритми, використання допоміжних предметів як зброї.

Про танці кохання Асіта повідомила, що перш за все вони супроводжують традиційні весілля, виконують їх не тільки наречені, але й гості на їхню честь.

Танці врожаю є способом спілкування з релігійними божественними істотами.

Під час таких рухів члени племені просять вищі сили про щедрий урожай.

Для себе відзначила, що важливою характеристикою африканського танцювального мистецтва є виконання під супровід ударних інструментів. Наприклад, гра на барабанах є найрозвиненішою формою музичного мистецтва й нерозривно пов’язана з мистецтвом танцю. Під кінець також не витримала й пішла танцювати. Це було весело, захопливо та енергійно. Я на декілька хвилин вловила на собі погляд Майкла та, посміхнувшись йому, пішла далі в коло.

— Це було чудово! — захекавшись, але із задоволеним обличчям, сказала хлопцям.

Вони щиро всміхались, а Айзек, як завжди, із жартом промовив, що тепер їм всім прийдеться берегти мене, щоб раптом якийсь африканський чоловік не захотів мене викрасти. Я лише відповіла йому, що він дурник. Чоловіки ще сильніше зареготали від слів Айзека.

— А де Картер? — нарешті помітивши, що він кудись зник, запитала.

— Він кудись пішов із Ганджу, — відповів Скот.

— Гаразд, зрозуміла, — кивнула та знову пішла до жінок.

— Скот сказав, що ти шукала мене, — неочікувано обійнявши за талію, промовив на вухо Майкл. Від його легких дотиків глибоко вдихнула й, не відмовляючи собі в бажанні, притулилася спиною до грудей чоловіка. — Навіть у нічній час ти вся світишся, — додав.

— Я просто танцювала та розважалася. Знаєш, вони всі тут такі незвичні, щирі та добрі. У них зовсім немає агресії, принаймні до нас так точно.

Ми добре закінчили цей вечір, тому в гарному настрої пішли в будинок. Я побажала чоловікам гарної ночі та збиралася вже роздягатися, як почула гуркіт, крики людей та постріли й вибігла з кімнати. Майкл наказав, щоб я залишалася в будинку, а сам із товаришами вибіг на подвір’я зі зброєю в руках.