Без облич
Чи справді кінець - це початок чогось нового?
Я відчуваю, що скоро станеться щось таке, що повністю змінить моє життя. Переверне його з ніг на голову, або ж, навпаки, нарешті роз'яснить усе те незрозуміле, що сталося з нами.
Чому я не пам'ятаю нічого, чому ти зник? Знову. Це дивне відчуття пустоти і самотності.
Тепер немає тієї тяжкості, що сковувала моє тіло, тепер я відчуваю себе так добре, що це аж підозріло. Я наче стала легшою в декілька разів, наче скоро я просто розчинюсь у повітрі.
Цікаво, якщо закрию очі, то це все зникне? Чи з'явишся ти, коли я знову їх відкрию? Чи здасться все це сном, коли я буду дивитися по сторонам?
А якщо і справді усе зникне? А якщо залишиться лише безмежний простір, звідки не буде виходу? Де не існуватиме нічого і нікого. Це буде настільки страшним, як описують в книгах? Чи маю я починати боятися вже зараз? Чи може мені треба просто почекати? Чи дадуть ці очікування щось, крім розбитого серця і скаліченої душі?
Все навколо починає гаснути, вимикаються лампи і світильники, навіть сонце зникає з горизонту, а я повільно провалююсь у забуття...
#4945 в Різне
#4745 в Сучасна проза
Відредаговано: 07.07.2018
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
