Із всією нестримністю

16.

Заходившись коло драматургії, Куліш переробив вертепну п`єсу. Із всією нестримністю актуалізував образ царя Ірода політичним змістом. Тож святкова вистава «Іродова морока» просто показувала царя…  Цензура заборонила виставу. Заборонила  й другу її редакцію, із конфіскацією…

Втім, Куліш був свідомий власного гасла: «… Не впинить животворної сили ніяка в світі сила, і зробить вона своє діло воскресення народного…»[1]

 Як драматург Куліш дебютував п`єсою «Колії. Українська драма з останнього польського панування на Вкраїні». Першу дію якої оприлюднив в альманасі «Хата», 1860 року.  Написана прозою перша частина так і залишилася незавершеною…

Незакінчених творів у автора багато… Ми повернемося до цієї теми, дещо згодом…

Протягом сімдесятих років напише він ще дві віршовані містерії: ідилія «Хуторянка» та вже згадана «Іродова морока». Але найвищим здобутком Куліша-драматурга стала «Драмована трилогія», написана віршами (окремі сцени прозою) у першій половині 80-х років. Трилогія відкривається драмою «Байда, князь Вишневецький».[2] Друга драма «Петро Сагайдачний». Заключна драма «Цар Наливай»…

Не буду вдарятися у подробиці цієї трилогії. При бажання оригінальний текст можна ще відщукати у нетрях Інтернету…  Зауважу тільки, що ідеєю всього твору  була думка про мир і дружбу між українським, російським та польським народами.

Своїми п`єсами Куліш пробував відійти від традиції «побутового театру» й привнести в українську драматургію «шекспірівського» стиль. Та через панування принципів етнографічно-побутового театру на тогочасній українській сцені (а також – своєрідний «бойкот» Куліша за його антикозацькі виступи), драма отримала негативні відгуки й не виставлялася понад 100 років з моменту її оприлюднення[3]…

[1] П.Куліш. Газета «Правда», Львів, 1896.

[2]  Є.К.Нахлик «Пантелеймон Куліш», К., 1989., стор.40.

[3] https://uk.wikipedia.org