13.
Куліш – перший український критик-професіонал. З його нарисів та есе і розпочинається критика українського красного письменства. Вже у 50-х він друкує літературно-критичні огляди про творчість Шевченка, Квітки-Основ*яненка, Гулака-Артемовського…
Своїми літературно-критичними виступами Куліш вплинув на становлення і розиток етнографічно-побутової школи (Г. Барвінок, О.Стороженко, М.Номис) і народницької прози (О. Кониський, О.Пчілка, Б. Ррінченко)[1]…
Етнографічну вірність у творах цінував Куліш та відповідність побутовим реаліям. Обстоював позакласові цінності над усе: душа, добро, національний дух. Мало знайдеться літературних критиків тої доби, хто відкидав напріч соціально-політичнй та критичний реалізм… З цих саме міркувань утримував він і Шевченка від демократів… Почитайте, коли бажаєте «Соборное послание галичанам».
[1] Є.К.Нахлик «Пантелеймон Куліш», К.1989., стор.9.