Це був звичайний виснажливий день, який закінчився під теплим покривалом. Так проходив кожен день Діани дівчини яка вчиться в коледжі й мріє про хлопця і про щасливе життя з ним. Просто скажете ви! Так, але це дуже важко одночасно. Життя таке забутливе, що про це навіть неможливо думати.
На наступний ранок Діана вставала рано на пари вона була звичайною як і всі. Але одна риса її незграбності була її особливістю. Тому, щоб здивувати професора вона запізнилась. Так почався її день!
В класі її зустріли поглядом і побачивши подругу Катю вона відразу сіла до неї.
Чому ти запізнилась Діан?
Я проспала. Я випадково вибач Кать. А ти його бачила?
Кого?!
Ну ти знаєш про кого я!
А не потрібно було запізнюватись і побачила свого принца на коні.
То він був?
Так. Був, він проходив біля коледжу.
Круто.
Ей.. Чому так сумно забудь про нього ми про нього не думаємо ти пам'ятаєш?
Так.
От і добре. Йдемо, ато запізнимося!
Мені подобалось дружити з Катьою вона позитивна, добра і не порадить поганого. Загалом і в неї життя не мед, але її мотивації вистачало і мені.
Ще один день думала Діана говоривши собі, що він не гарний, що не для неї. Але знала, що обманює себе. Адже кожну хвилину вона думала про нього. І мріяла про час який могла проводити з ним. Насправді вона сама не розуміла чого саме вона боялася бути відвернутою чи коханою. Але пам'ятала, що Шекспір написав "Як це брехня я вірші не писав і, ще ніхто на світі не кохав". Вона боялася, що не зможе кохати!
На наступний день Діана поїхала до лікаря просто перевірити здоров'я, адже іноді в неї стала боліти голова, що не дуже їй подобалось.
Доброго дня! Лікарю як мої аналізи?
Не можу сказати що він добрий! Пані Діано у вас все погано.
І що саме зі мною?
У вас рак!
А….
Все добре?
Так! І скільки мені ще?
Боюсь небагато. У вас опухла у лівій частині мозку і розвиває ця він дуже швидко не більше 30 днів. Мені шкода.
До Побачення!
До Побачення.
Я помру хто б міг подумати це так несподівано. Я навіть нічого не встигла зробити. У мене немає ні батьків і хлопця, ні кар'єри просто ніщо і ніхто. Добре завтра потрібно вставати рано, хоча це і не має сенсу, але я хочу щось поміняти. Скоріш все, що тільки можна. І тут Діані прийшла геніальна ідея, що якщо вона помирає всього лише через місяць вона може признатися хлопцю з гітарою який вже давненько їй подобався. В перше в житті Діана заснула з посмішкою на обличчі її переповнювала буря емоцій і мрій, які от могли здійснитися.
Розділ 2
Прокинувшись Діана навіть не запізнилась і прийшла вчасно, що здивувало її подругу Катю, але все поміркувавши вона зрозуміла, що не хоче робити подрузі боляче і говорити про свою смерть тому вирішивши просто прожити їх щасливо. Щоб у подруги залишились про неї лише радісні згадки.
Чому ти так рано?
Я просто вирішила серйозніше ставитися до навчання!
Ти? Хаха ха..
Так.!!? А що тут такого?
Просто ти й серйозність це різне, але я спробую звикнути! Хахах..
Та досить йдемо на пари!
Нарешті пари скінчились!
Ох! Чому це було так довго! Піду перекушу.
Доброго дня! Можна мені салат фруктовий з соком?
Так. Секундочку.
Дякую. О! Боже! Це він!!! Що робити? Так. Потрібно зібратись. Я повинна підійти й познайомитись! Давай!
Привіт!
Привіт! Ми знайомі?
Ні я просто вирішила познайомитись, але якщо не хочеш я піду?
Та ні можемо познайомитись.
Ти можеш сісти за мій столик разом пообідаємо?
Так, звичайно. То ти мене раніше десь бачила?
Ні. Я просто подивилась, що мені одній сумно думаю дай но познайомлюсь. А, що?
Та ні, що просто я тебе майже кожен день поглядом через вікно коледжу бачу!
О! Так?
Тобі не погано? Чому ти така червона?
Та ні це просто жарко. Я й не помічала, що ми бачились!
Зрозуміло. Ну смачного.
Дякую. Добре я піду !
Це все? Я думав ми підемо погуляємо?
Добре я не проти в тебе завтра вийде?
Так! А як тебе звати?
Діана.
Мене Тіма.
Приємно. До зустрічі.
Я божевільна чесне слово. Аааа… я з ним знайома!!!!
Тепер потрібно відпочивати завтра важливий день!
Привіт! Діан ти дійсно якась дуже дивна! Вчора помирала! Сьогодні світишся від щастя! Ти мені, щось розкажеш?
У мене все як завжди просто вже пройшло більшість пар і скоро додому тому я радію.
Ну дивись, якщо ти мені, щось не розповідаєш знай я власними руками тебе задушу!
Добре. ха хаха
Чому він так довго? Може він не прийде? От я дурепа я навіть номер не взяла!
#2074 в Жіночий роман
#9086 в Любовні романи
#2181 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 26.04.2022