Чи має життя кінець? Ми неодноразово бачили як хтось помирає, але чи закінчується життя на цьому етапі? Але і справді чи є життя далі? І що таке смерть взагалі? І який сенс має наше життя ?
Ці питання виникали у мене також і хоч не маючи точної відповіді я маю свою думку й історію яка привела мене до висновку.
Мене звуть Таня і мені тільки 14 років, але іноді мені дають і більше не через те, що я висока чи розумна чи мудра. Я просто люблю порозмірковувати. Також я маю сім'ю в якій я 4-та дитина, а нас всіх 8-ро тому мені як майже найстаршій завжди було важко хоч і цього не розуміли батьки чи друзі. Мої проблеми були для них чимось не важливим і тут я не можу сперечатись з ними, адже для кожної людини важка і велика проблема є власною і здається особливо важкою. Але слід пам'ятати, що не має без вихідних ситуацій.
Тому я змирилась зі своїми проблемами й стала від них утікати. Проблемою було для мене все батьки, друзі, школа, брати та сестри просто усе, що можна собі уявити. Тому, щоб менше було проблем і, щоб про них не думати я вирішила кожен день закласти в щільну і навіть не приходити додому. Так і сталось я кожен день з 8-20 години сиділа на уроках, гуртках і т.д.. Це було важко із кожним днем я розуміла, що вмираю як морально, так і фізично я більше взагалі жити не хотіла. Я псувала здоров'я і вважала, що стану більш щасливою коли помру. І кожен день для мене був невдалим тому що я просто прокидалась та жила далі, що виглядало в моїх очах розчаруванням. Кожен день я питала Бога чому я живу який сенс мого життя? І чула тільки свої думки. Я потребувала відповіді чи підтримки чи якусь людину якій можна буде все розповісти. І я знайшла хлопця Максима який шукав просто ефектів які не шукала я. Я шукала просто любові хоча б від когось. І я була також в цьому розчарована, адже я не знайшла тої справжньої підтримки чи розуміння. Зрозумівши, що для кожної людини слово кохання має різне значення.
Інше питання яке мене виїло це питання який сенс мого життя? І чи взагалі є сенс в житті хоч однієї людини? На яке я навіть і зараз відповідаю з коливанням, адже не можна дати точної відповіді на це питання. Відповідь на це питання людина дізнається упродовж свого життя. І в кожної людини різні відповіді.
Тому не знайшовши ні одного, ні іншого я вирішила, що просто існую як непотріб у цьому світі, а від непотреба потрібно позбавлятись. І прикладів у мене було багато як наприклад. Чи може жити корова у бідного селянина якщо вона не дає молока і тільки їсть? Хоч і деякі люди відповідали так, але правильна відповідь ні тому, що вона не виконує те призначення яке повинна. І її мусять зарізати, щоб селянин не помер від голоду. Так приклад може і не дуже, але розуміла я це так. І прочитавши про різні таблетки я вирішила померти раніше ніж маю. Напившись таблеток я зрозуміла, що є егоїстом, що навіть не подумала про батьків, яким також дуже важко, що вони віддають борги та також потребують просто підтримки якої також шукала. І навіть про фінансовий їхній стан я не подумала, бо лікарня це також гроші, які можливо потрібні моїм братам чи сестрам. І в ту ніч я молилась і плакала, щоб просто все було добре. В саме ту ніч я зрозуміла як страшно помирати коли серце б'ється, або дуже тихо, або зовсім не б'ється. Це дуже страшно, що не давало мені ні спати, ні думати. На наступний день коли я прокинулась я була здивована, адже перший раз у тому місяці я прокинулась з бажанням і з іншими думками та поглядами на світ.
Я почала помічати, що кожен член моєї сім'ї знаходиться в такій же ситуації в такій же темряві. Я ще ніколи не бачила в одному дні стільки прекрасних речей. І стільки страждань моїх батьків. Я навіть ніколи не бачила як батько приходивши з роботи постійно говорив з нами, і навіть бувши виснаженим до останнього поту він все одно грався з меншими чи допомагав мамі на кухні.
Багато речей у своєму житті ми не помічаємо і можливо саме наше світло мусить спасти інших. Я не говорю, що ми є світло ми є лише тими хто може давати його іншим.
І смерть, що це взагалі це слово яке людина зневажає, і думає, що його це не стосується. Можливо і так, але тільки смерть і світло може зробити паузу у твоєму житті та відкрити очі тобі у твоїй темряві. Тому кожна смерть має значення.