8

У неділю Едуард спав наче убитий до обіду. Ліниво розплющивши очі, він солодко позіхнув і здивувався тому, що ранок давно минув. “Все-таки нічні стеження дуже втомлюють. Добре, що я назбирав багато корисного матеріалу і тепер можна видихнути”. Потягнувшись на ліжку, хлопець відчув якийсь маленький згорток біля своїх ніг. Арчі прокинувся від того, що Ед засовався, а тоді радісно побіг до нього, долаючи великі згортки ковдрі своїми маленькими лапками.

- І чого ти так до мене причепився? – буркнув Ед, а тоді його серце розтануло від маленьких сонних собачих очей, що глипали на нього. - Не можна бути таким гарненьким – це протизаконно. Гаразд, - він поставив Арчі на підлогу, - ходімо нагодую тебе.

Цуцик намагався завадити йому натягнути шкарпетки, уп’явшись у них маленькими зубками і тоненько гаркаючи, проте у нього нічого не вийшло. Еда це розсмішило.

Ельвіра саме вийняла з мікрохвильовки тарілку з молоком і шоколадними кульками, як брат увійшов до вітальні.

- Привіт, сонько, - привіталася вона. – Відіспався?

- Так, давно так солодко не спав, - усміхнувся Ед, а тоді здивовано оглянув піжаму на сестрі. - Я так бачу, ти теж не поспішала прокидатися.

- Ой та годі тобі, - дівчина вмостилася на стільці за барною стійкою, - сьогодні ж неділя. Чим ще зайнятись, як не ледарювати?

- Наприклад, складати валізи, - сумно видихнув Ед, насипавши Арчі корму. – У тебе ж починається навчання.

- Ну, я б могла трохи затриматися…

- Навіть не думай, - посерйознішав брат. – Віднесись до цього відповідальніше, ти ж ледве не вилетіла.

- Та так, - зітхнула вона. – До речі, ми сьогодні з Святом погуляємо.

- Справді? – хитро усміхнувся Ед. – Це вже втретє за тиждень. Ти явно йому подобаєшся.

- Ми лише друзі, - пирхнула Еля.

- Отже, тобі він теж подобається.

Дівчина взяла трохи шоколадних кульок з картонної коробки і вже хотіла кинути їх у брата, проте зупинилася, здивовано витріщившись на ранковий випуск новин, що йшов по телевізору.

- Неспокійна ніч. Наречений Меланії Дюк Адріан Дем’янський скоїв самогубство в ніч з суботи на неділю. Його знайшли на робочому місці з перерізаними венами. Слідчі… - говорила ведуча.

“Що за чортівня?! Я ж бачив вчора, як він розважається з двома дівчатами. Не схоже, що його не влаштовувало життя.” Едуард нахмурив брови:

- Дивно все це…

Ельвіра збільшила звук і наступна новина була не менш шокуючою:

- Контракт розірвано. Турецька компанія відмовилася від подальшої співпраці з кав’ярнями “Duke”, а проект стосовно відкриття спільного ресторану в Стамбулі заморожено. Всеволод Дюк намагається вмовити їх передумати, адже підвищена емоційність Меланії спровокована смертю її нареченого і цілком зрозуміла. Турецькі партнери не обіцяють швидкої зміни свого рішення, - продовжувала говорити ведуча новин рівним і беземоційним голосом.

- Оце так, - тяжко зітхнула Ельвіра. – Я ж бачила їх разом.. у понеділок на вечірці. Вони видавалися щасливими, хоча й потім посварилися трохи.

- Дії самогубців завжди незрозумілі, - намагався залишатися спокійним Едуард.

“Та не САМОГУБЕЦЬ він, абсолютно ні!! Боже, і як в це можна вірити?! Його, мабуть, порішила одна з тих дівчат, але навіщо? І це дурнувате маскування…” Його наче кип’ятком ошпарило. Він різко кинувся до ноутбука, який залишив у спальні, і почав шукати в Інтернеті новини за 16-17 січня (той день, коли він побачив застреленого чоловіка в машині після розмови з Романом Олексійовичем). Копирсавшись деякий час серед непотрібної інформації, він нарешті натрапив на статтю, в якій йшлося про те, що заможний бізнесмен застрелився на закинутому полі. Його рідні стверджують, що ніяких великих проблем у чоловіка не було, проте поліція не знайшла доказів присутності іншої людини і списала все на самогубство.

Ед декілька секунд дивився порожнім погляд попереду себе і намагався прийти до тями. “Це ж має так пощастити - абсолютно випадково стати свідком двох вбивств людей. Піти до поліції? А як я поясню свою присутність? Просто проходив повз з фотоапаратом, в якому повно компрометуючого матеріалу на інших людей, що засвідчує порушення недоторканності приватного життя? Як же складно говорити правду, коли порушуєш закон.” Йому різко стало дуже погано від цієї ситуації, тому він опустив кришку ноутбука і вийшов з кімнати.

- Куди ти так чкурнув? – запитала сестра, наминаючи сніданок ніби нічого не сталось.

- Та… - швидко думав хлопець, - хотів перевірити, чи не написав Vox щось новеньке про цей випадок, але ні, нічого, – він набрав у чайник води. – А чому ти така спокійна? Меланія Дюк тобі ж наче подобається.

- Так, подобається і я вважаю її хорошою людиною, тому мені сумно через цю ситуацію, але… - Еля ковтнула ще одну ложку молока з кульками, - ми все ж не друзі і навіть не близькі знайомі. А ще… мені не сподобалося, як вона пішла від нього тоді посеред танцю. Ну типу… у неї ж стальні нерви, так? Бо вона в бізнесі давно. А його слова не витримала, отже, це було щось серйозне. І в ту ж мить Адріан став подобатися мені менше, тому його смерть мене засмучує лише через те, що Меланії тяжко справлятися з своїми робочими обов’язками. До речі, - очі дівчини округлилися, - ти бачив статтю Voxa про ту вечірку?

- Не пригадую.

- Він мене приємно потішив тим, що менше прискіпувався до Меланії і не перекручував її слова. Здається, його озлобленість до неї поволі тане. А ще у нього вийшло так атмосферно описати танці, наче… наче він сам там був. А може й був! – Ельвірині очі радісно заіскрилися. – Уяви, якщо Vox ходив посеред нас, можливо, навіть біля мене! Можливо, ми навіть брали однакові коктейлі з столу! А може і танцювали поруч! Ти уявляєш! Це ж цілком можливо. Шкода, що він не виказує своєї справжньої особистості, навіть фото не виставляє! Впевнена, що багато хто хотів би на фан-зустріч до нього, якби він відкрився.

- Але ж тоді Vox не зміг би так вільно висловлювати свої думки. А саме для цього і був створений його сайт, - міркував Ед, попиваючи щойно запарений чай.