Пролог: знайомство

Цей день я не забуду ніколи”.

Ранок 31 серпня 2023 року, я прокинувся приблизно о 8 ранку.Як завжди я взяв в руки свій телефон і почав перевіряти його на наявність нових повідомлень та новин.Нічого не знайшовши, я подумав про себе: ну, як завжди, нічого нового.Відкинувши його, я встав, і пішов приводити себе до ладу.

Цього дня, я повинен був з'явитися на зустрічі з класним керівником в школі, це був останній день літніх канікул.Я перейшов в старшу школу, тобто 10 клас, я не бачив сенсу йти після дев'ятого, тому й обрав цей шлях.В загальному, тоді, я не був дуже харизматичною особистістю, але потребував і був зацікавлений у спілкуванні.

Взявши рушник, і протерши краплі води з обличчя, я поглянув на себе в дзеркало.Синьоокий хлопець, середнього зросту, спортивної статури, з темно - коричневим кучерявим волоссям.Розглядаючи своє обличчя, я й забув про те, що мені потрібно було йти на зустріч в школу.

Про це мені нагадав мій порожній шлунок.Посмакувавши бутербродом і солодким чорним чаєм, я почав збиратися.

В той час, ще було літо і було достатньо тепло й сонячно.Я одягнув свою різноколірну футболку та чорні шорти, і попрощавшись з батьками, вийшов з під'їзду.

Вийшовши, я одразу відчув промені сонця на своєму обличчі, теплий вітер обігрівав усе моє тіло.Вдихнувши свіже, тепле ранкове повітря, я відчув приємний запах квітів, які росли на квітнику біля будинку.Видихнувши, я зібрався з думками, і пішов далі…