What Have You Done

Дівчина їхала порожньою нічною вулицею. Те, що вона побачила, наче на повторі крутилось у її голові. Вона просто не могла і не хотіла вірити в те, що Нейт убив її рідних заради того, щоб отримати мисливицю до лав якогось війська. Але частина її все ж таки підозрювала, що до смерті чоловіка і доньки причетні не тільки відьми. Всі ці думки привели Данте на місцевий цвинтар. І там вона дала волю своїм почуттям та емоціям. Мисливиця кричала так голосно, що мерці на тому світі почули її крик. Данте здавалося, що її серце пронизало тисячу стріл, і воно розірвалося на тисячі дрібних уламків.

- Данте? - дівчина відчула чиюсь руку на своєму плечі. Мисливиця одним спритним рухом поклала людину на лопатки. - Це я. Спокійно, бо ще вб'єш ненароком, - Данте побачила Натаніеля.

- А може, варто було вбити тебе і твого братика ще при першій зустрічі? - дівчина почала бити янгола.

- Що трапилося? Чому ти так поводишся? - Нейт став захищатися.

- Ви зруйнували моє життя! А тепер ти питаєш, що зі мною?! – Данте дістала револьвер і навела його дуло на Нейта.

- Вб'єш мене? Тоді скажи, за що позбавляєш життя, – спокійно мовив Нейт.

- Натаніель, що ти зробив зі мною? Завдяки твоїм старанням, я з милої сільської дівчини перетворилася на вбивцю. Хоча ні. Це ти зробив із мене вбивцю, позбавивши права вибору.

- Про що це ти?

- Припини. Я згадала все. Та пожежа, яка стала відправною точкою мого перетворення на мисливицю. Ти все влаштував. Ти знайшов відьмаків, ти навів їх на моїх рідних, щоб ті вбили їх: мого чоловіка, мою доньку. Або ти вбивав їх сам, а відьмаки просто спостерігали за цим, - спокійним голосом мовила Данте. – А потім вони мене прокляли. Через тебе. Якби не ти, я давно б вже спочивала з миром. Але ні, ти вирішив, що можеш керувати людськими долями. Вершити мою долю.

- Бути тією, хто ти є зараз – ось твоя доля, Данте. Я лише прискорив процес.

- Ти обдурив мене. І як я тільки могла тебе кохати і ділити з тобою ложе? Чорт, Нейт, та я була вагітна твоєю дитиною. І навіщо це все було? Ти просто користувався мною, щоб виконати свій ангельський обов'язок.

- Не говори так. Я любив тебе, і люблю зараз, і дочку нашу любив. Але на неї чекала жахлива доля. Адже вона нефілім. Так, я вбив твоїх рідних. Я жалкую про це щодня. Тоді я виконував даний мені наказ. Але коли я пізнав тебе краще, все змінилося. Мені шкода, що я не можу повернути твоє колишнє життя.

- Шкода?.. Хіба ти знаєш, що це? Я все життя думала, що янголи оберігають мене, захищають від зла. А виявилося, що ви зовсім не краще демонів, - Данте звела курок.

- Спочатку тобі доведеться вбити мене, - перед Данте з'явився Камаель.

- А ти що тут забув? Ти завжди приходиш невчасно. Не зараз, Кем.

- Я повторюся: якщо хочеш смерті Нейта, тобі спочатку треба вбити мене. Адже ти давно цього бажаєш.

- Ти готовий померти через свого брата-зрадника?

- Хм… - посміхнувся Кем. - Років сто тому я чув ті самі слова. Тільки вони адресувалися Нейту. Зрадником був я.

- Ти їм і лишаєшся. Відійди.

- Ні. Я не дозволю цьому статися.

- Як забажаєш, - Данте вистрілила Кему в ногу. Той упав на коліно. Наступним був Нейт. Але не встигла дівчина прицілитися, як ангел зник.

- Чорт! Через тебе він пішов! - прокричала Данте і натиснула на рану Кема.

- Що на тебе найшло?

- Спогади наринули. Ти допоміг братові вбити моїх рідних, чи не так? Давай, говори!

- Як ти дізналася? - після паузи відповів Кем.

- Випливло в моїй пам'яті. Так, ти допоміг Нейту вбити мого чоловіка та дочку?

- Я розповім тобі всю правду. Але мені треба спершу витягнути кулю з ноги. Вона обпалює.

- Навіть не знаю, - дівчина вистрілила Кему в плече. - Тепер обпалює в іншому місці. Куль у мене багато. Говори! Ти був поруч, коли Натаніель вбивав мого чоловіка та дитину? Чи ти вбивав у той час іншу родину? Я знаю. Мабуть, ти сидів у кріслі, попивав вино і дивився, як твій брат Нейт вириває серце моєї Марії. Я права? Відповідай мені! – кричала Данте.

- Я не вбивав твоїх рідних. Я завжди був проти таких радикальних заходів щодо вас, обраних. Я не зачепив жодної близької людини моїх підопічних за тисячоліття існування Ордену. Твій наставник Нейт. Він вирішив твою долю за тебе. І йому із цим жити. Повір, не було жодного дня, щоб він не шкодував про вчинене.

- Як ти міг, Кем? Я тобі довіряла. Чорт забирай, я любила тебе, а ти зрадив. Вже вкотре. І ти ще захищаєш Нейта... Оскільки ти відпустив його, смертельну кулю отримаєш за брата. Адже ти так само причетний до того, що трапилося.

- Вб'єш мене, і я знайду спосіб повернутися до тебе.

- Вб'ю тебе, і ти назавжди зникнеш з мого життя, - дівчина приставила револьвер до голови Кема.

- Мені дуже шкода, що ти дізналась правду. Я оберігав тебе від неї. Так, я вчинив неправильно, коли дозволив Нейту вбити Вільяма та Марію. Я намагався зупинити його. Але коли зрозумів, що це неможливо, то просто змирився з цим. І все, що я міг зробити, прибрати цей спогад із твоєї голови. Ти ніколи не заслуговувала на таку долю. Я можу знову заблокувати цей спогад. Якщо ти забажаєш. Даю слово, що більше не робитиму нічого проти твоєї волі. Досить з нас брехні. Але якщо ти вб'єш мене… Я завжди кохав тебе. І кохаю зараз. Вибач, що чекав століття, щоб сказати це. Тепер я готовий померти, – хлопець заплющив очі і приготувався до вирішального пострілу.

- Чорт, - Данте опустила револьвер і впала навколішки. Кем розплющив очі, і спокійно видихнув. Він обійняв дівчину.

- Вибач. Це все моя вина, – по щоці янгола скотилася сльоза. - Я не зумів зупинити Нейта. Мені не виправити те, що вже сталося. Але обіцяю, що більше ти не постраждаєш через ангелів.

- Ти плачеш? - подивилася Данте на хлопця.

- Ні. Янголи не вміють плакати. Сльози це дар людей, - Кем усміхнувся, і ще міцніше обійняв мисливицю.

- Я хочу знати правду про смерть рідних, - тихо сказала Данте. – Вони страждали?